ДУНАЙСЬКА ФЛОТИЛІЯ (1770-1774 рр.)

Автор(и)

  • Геннадій Шпитальов

DOI:

https://doi.org/10.18524/2519-2523.2017.12.123738

Ключові слова:

бот, галера, галіот, шхуна.

Анотація

Метою дослідження є реконструкція процесу формування і бойової діяльності Дунайської флотилії в російсько-турецькій війні 1768-1774 рр. Досягнення поставленої мети потребувало вирішення наступних дослідницьких завдань, а саме: 1) визначити місце Дунайської флотилії у планах російського уряду і вищого командування під час російсько-турецької війни 1768-1774 рр.; 2) з’ясувати особливості формування і проблеми будівництва флотилії; 3) конкретизувати функції і особливості бойової діяльності флотилії; 5) показати значення діяльності Дунайської флотилії у справі вирішення Чорноморської проблеми у 2-й пол. XVIII століття.

Об’єктом дослідження даної роботи є Дунайська флотилія періоду російсько-турецької війни 1768-1774 рр. Предметом дослідження є військова служба Дунайської флотилії 1770-1774 рр. Територіальні межі дослідження визначаються Дунайським театром бойових дій 1770-1774 рр. і включають території Південної України, Молдови, Румунії і Болгарії. Наукова новизна отриманих результатів полягає в комплексному дослідженні недостатньо розробленої у вітчизняній і зарубіжній історіографії теми формування і військової діяльності Дунайської флотилії в російсько-турецькій війні 1768-1774 рр. Матеріали роботи можуть бути використані при розробці проблем суднобудування, військової діяльності річкових флотилій Чорноморського басейну, історії запорозького козацтва, а також при розробці узагальнюючих праць з воєнно-політичної історії Молдови, Румунії, Болгарії і Туреччини.

В цілому військові дії на Дунаї в 1770-1774 рр. показали, що Дунайська флотилія не виправдала очікувань російського уряду. Разом з цим треба відмітити, що уряд недостатньо розумів реалії, з якими довелось зіткнутися армії і флоту на Дунаї. Практика показала наступне: річки в Молдові і Волощині для військового суднобудування були непридатними; в прилеглому до Дунаю регіоні бракувало потрібної для флотських потреб деревини, транспортних засобів, а також фахівців суднобудівельної і теслярської справ; величезна віддаленість дунайського театру бойових дій від баз російського флоту робила справу вкрай витратною як у фінансовому плані, так і у часі. На все це накладались і незадовільна організація з боку флотських служб, і незнання командуванням регіону, і брак досвіду російських моряків; досвід і знання набувались буквально на ходу. Разом з цим фахівці морської справи зібрали необхідні гідрографічні дані і набули неоціненного бойового досвіду, які стануть в нагоді в наступних російсько-турецьких змаганнях на Дунаї. Нарешті постало питання, а як же вплинуло будівництво російської військової флотилії на розвиток придунайського регіону? На це можна відповісти однозначно – призвело до марного знищення лісових ресурсів краю і обтяжило населення, яке не мало від того жодної користі. Найціннішу деревину росіяни забрали з собою, решту знищили. Суднобудівельний досвід, набутий росіянами в цій війні, надалі населенням Придунав’я не використовувався.

Посилання

Архив военно-походной канцелярии графа П. А. Румянцева-Задунайского / Сост. М. О. Судиенко: в 2-х ч. – Ч. 2. 1770-1774 гг. – М., 1863.

Архив Государственного Совета. – Т. 1. Совет в царствование императрицы Екатерины ІІ-й. (1768-1796 гг.). – СПб., 1869.

Журнал военных действий Первой армии 1770 года / Журналы военных действий армий Ея Императорскаго Величества 1769-1771 годов. – СПб., 1777.

Журнал военных действий Первой армии 1771 года / Журналы военных действий армий Ея Императорскаго Величества 1769-1771 годов. – СПб., 1777.

Русские полководцы. П. А. Румянцев. Сборник документов / Под ред. П.К.Фортунатова: в 3-х т. – Т. 2. 1768-1775 гг. – М., 1953.

Материалы для истории русского флота / Под ред. Ф. Веселаго. – Ч. VI. – СПб., 1877.

Веселаго Ф. Список русских военных судов с 1668 по 1860 год. – СПб., 1872.

Глебов А. М. Русские шхуны третьей четверти XVIII века // Судостроение. – СПб., 2012. – №3.

Дружинина Е. И. Кючук-Кайнарджийский мир 1774 года (его подготовка и заключение). – М., 1955.

Зубов Б. Н. Развитие кораблестроения на юге России. – Калининград, 1990.

Клокман Ю. Р. Фельдмаршал Румянцев в период русско-турецкой войны 1768-1774 гг. – М., 1951.

Кросс Э. Британцы в Петербурге. XVIII век. – СПб., 2005.

Лебедев А. А. У истоков Черноморского флота России. Азовская флотилия Екатерины II в борьбе за Крым и в создании Черноморского флота (1768-1783 гг.). – СПб., 2011.

Лефорт А. А. История царствования государыни императрицы Екатерины ІІ: в 5-ти ч. – Ч. 3. – М., 1837.

Масловский Д. Ф. Записки по истории военнаго искусства в России. –Вып. 2.–СПб., 1891.

Петров А. Война России с Турцией и польскими конфедератами с 1769 по 1774 год: в 5 т. – Т. 2. Кампания 1770 года. – СПб., 1866.

Петров А. Н. Война России с Турцией и польскими конфедератами с 1769 по 1774 год. – Т. 3. Кампания 1771 года. – СПб., 1874.

Петров А. Н. Война России с Турцией и польскими конфедератами с 1769 по 1774 год. – Т. 4. Кампании 1772-1773 годов. – СПб., 1874.

Петров А. Н. Война России с Турцией и польскими конфедератами с 1769 по 1774 год. – Т. 5. Кампания 1774 года. – СПб., 1874.

Соколов А. Адмирал Ноульс // Морской сборник. – Т. 2. – (№ 1-12). – 1849. – № 8 (август).

Шпитальов Г. Запорозька флотилія в період російсько-турецької війни 1768-1774 років // Південна Україна XVIII-XIX століття. Записки науково-дослідної лабораторії історії Південної України ЗДУ. – Вип. 4. – Запоріжжя, 1999.

Шпитальов Г. Г. Військова служба запорозького козацтва в російсько-турецьких війнах 1735-1739 та 1768-1774 років. – Запоріжжя, 2004.

Шпитальов Г. Донська і Дніпровська флотилії в російсько-турецькій війні 1736-1739 років. – К., 2015.

##submission.downloads##

Опубліковано

2018-02-16

Номер

Розділ

СТАТТІ