ПОЛІТИКА КРИМСЬКОГО ХАНСТВА В ОХМАТІВСЬКІЙ КАМПАНІЇ 1654–1655 рр.

Автор(и)

  • Ярослав Федорук Інститут української археографії та джерелознавства імені М.С. Грушевського НАН України, Україна

DOI:

https://doi.org/10.18524/2519-2523.2012.7.153639

Ключові слова:

Охматів, Богдан Хмельницький, Кримське ханство, польський король

Анотація

У статті досліджуються політика Кримського ханства у Центрально-Східній Європі, зокрема взаємини Богдана Хмельницького з кримськими мурзами, які перебували в опозиції до Мегмеда Ґірея IV. У результаті таємних відносин українського гетьмана з татарами протягом Охматівської кампанії кримські татари не брали участі у вирішальній битві між коронними та об’єднаними українсько-московськими військами на Дрижиполі (29-31 січня 1655 р.).

##submission.downloads##

Опубліковано

2012-01-04

Номер

№ 7

Розділ

СТАТТІ

Ліцензія

Авторське право (c) 2020 Чорноморська минувшина

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
  1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
  2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
  3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).