ДЖЕРЕЛА ДО ПИТАННЯ ІСТОРИЧНОЇ ТЯГЛОСТІ ТОПОНІМУ ХОДЖАБЕЙ ТА ЙОГО ФОНЕТИЧНОЇ ІНТЕРФЕРЕНЦІЇ КОЧУБЕЙ–ХАДЖИБЕЙ–ГАДЖИБЕЙ
DOI:
https://doi.org/10.18524/2519-2523.2025.20.344120Ключові слова:
османсько-турецькі документи, Ходжабей, Хаджибей, топонімАнотація
В публікації вперше представлено чотири османсько-турецьких документа з історії Ходжабея, як ключові джерела кінця XVI ст. у визначені історичної тяглості османського періоду існування. Додатково у перекладі на українську мову пропонуються таблиця анотацій османсько-турецьких документів XVIII ст., що містять інформацію про використання топоніму Ходжабей/Коджабей, і у подвійному іменуванні Ходжабей/Одеса в анотаціях до документів XIX – початку XX ст. Більша частина османських документів щодо Ходжабея у XVIII ст. переважно стосуються відбудови старої чи будівництва нової фортеці, будівництва інфраструктури притаманної османському місту. Саме у цей період фіксується чітке адміністративне підпорядкування до Аккерманського санджака, на який покладається забезпечення будівельними матеріалами під час нового періоду відбудови фортеці. Повний переклад чотирьох документів кінця XVI ст. дозволяє стверджувати про послідовне історичне існування Ходжабея. Представлені документи і анотацій до документів мають походження з фондів Османського архіву Державного управління архівів в Стамбулі.
Посилання
Biletska, O. V. (2015) ‘Kachybei u svitli dzherel XV–XVI stolit (materialy do vyvchennia istorychnoi heohrafii Podillia ta Pivnichnoho Prychornomoria)’, Zapysky Istorychnoho Fakultetu, (26), pp. 233–258. [in Ukrainian].
Honcharuk, T. (2020) ‘Khadzhybei – Odesa: problema urbohenezysu’, in Repan, O. (ed.) Narysy z istorii osvoiennia Pivdennoi Ukrainy XV–XVIII st. Kyiv: K.I.S., pp. 137–139. [in Ukrainian].
Honcharuk, T. H., Hutsaliuk, S. B., Sapozhnykov, I. V. and Sapozhnykova, H. V. (1999) Khadzhybei – Odesa ta ukrainske kozatstvo (1415–1797 roky). Odesa: OKFA, pp. 26–29. [in Ukrainian].
Gulevich, V. P. (2021) ‘Pervoye pis’mennoye upominaniye Kachubeyeva: kriticheskiy razbor’, in Zolotoordynskoye naslediye: sbornik statey Mezhdunarodnoy nauchnoy konferentsii, posvyashchennyy 700-letiyu so dnya rozhdeniya srednevekovogo tatarskogo poeta Seyfa Sarai i zasedaniy triptikha. Iss. 4. Kazan: Institut istorii imeni Shigabutdina Mardzhani Akademii Nauk Respubliki Tatarstan, pp. 262–282. https://shron1.chtyvo.org.ua/Hulevych_Vladyslav/Pervoe_pysmennoe_upomynanye_Kachubeeva_krytycheskyi_razbor_ros.pdf? (Accessed: 10 October 2025). [in Russian].
Krasnozhon, A. V. (2018) ‘Dva dokumenta 1593 g. o remontnyh rabotah v Hadzhibee’, Starodavnie Prychornomoria, (12), pp. 298–303. [in Russian].
Markevich, A. I. (1894) ‘Gorod Kachibey ili Gadzhibey — predshestvennik goroda Odessy’, in ZOOID. Vol. 17, part 2. Odesa, pp. 1–72. [in Russian].
Sereda, O. (2015) Osmansko-ukrainske stepove porubizhzhia v osmansko-turetskykh dzherelakh XVIII st. [XVIII. Yüzyıl Osmanlı Belgeleri Işığında Osmanlı-Ukrayna Bozkır Serhatti]. Odesa: Astroprynt, p. 145. [in Ukrainian].
Başer, A. (2021) ‘Turko-Tatar roots of modern Odessa: Hocabey and Karakermen’, Acta Orientalia Hung, 74(4), pp. 685–702.
Başbakanlık Osmanlı Arşivi (BOA). Fon adı: “A_{DVNSMHM.d.”, Defter No. 49, Evrak No. 337.
BOA. Fon adı: “A_{DVNSMHM.d.”, Defter No. 53, Evrak No. 328.
BOA. Fon adı: “A_{DVNSMHM.d.”, Defter No. 71, Evrak No. 87.
BOA. Fon adı: “A_{DVNSMHM.d.”, Defter No. 71, Evrak No. 88.
Długossus, I. (1711) ‘Historiae Polonicae libri ХІІ, quorum sex posteriores nondum editi, in lucem prodeunt et cum praefatione Henrici L. B. ab Huyssen’, in Francofurti et Lipsiae. Vol. 1, Liber Decimvs, 367 p.
Hurmazaki, E. (comp.) (1900) Documente privitoare la istoria Romãnilor. Vol. 11: 1517–1612. Bucuresci: I. V. Socecu, 770 p.
Emecen, F. M. (2010) Yavuz sultan Selim. I Baskı, 54 p.
Evliyâ Çelebi b. Derviş Mehemmed Zıllî (2001) Evliyâ Çelebi Seyahatnâmesi. Topkapı Sarayı Kütüphanesi Bağdat 307 Numaralı Yazmanın Transkripsiyonu – Dizini, hazırlayanlar Yücel Dağlı, Seyit Ali Kahraman ve sair. 5 edn. Kitap. İstanbul: Yapı Kredi Yayınları, pp. 89–90.
Kołodziejczyk, D. (2011) The Crimean Khanate and Poland-Lithuania: international diplomacy on the European periphery (15th–18th century): a study of peace treaties followed by annotated documents, in The Ottoman Empire and its Heritage. Politics, Society and Economy. Vol. 47. Leiden; Boston: Brill, pp. 77, 502.
Özdemir, K. (1992) Osmanlı Deniz Haritaları: Ali Macar Reis Atlası. İstanbul. [in Turkish].
Üstüner A. (2020) ‘Osmanlı coğrafya kaynaklarında Eflak-Boğdan. (15-17. yüzyıl)’, Karadeniz İncelemeleri Dergisi, (28), pp. 421–422.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
