ПОВСЯКДЕННЯ РОЗБІЙНИЦЬКИХ ВАТАГ ПІВДЕННОУКРАЇНСЬКОГО СТЕПУ (ЗА МАТЕРІАЛАМИ СУДІВ КІНЦЯ ХVІІІ СТ.)
DOI:
https://doi.org/10.18524/2519-2523.2025.20.344124Ключові слова:
історія повсякдення кінця XVIII століття, Південна Україна, розбійництвоАнотація
Стаття присвячена характеристиці елементів повсякдення грабіжницьких ватаг на теренах Південної України. Тема актуальна у контексті історії повсякденності та соціальної історії. Кримінальні правопорушення, кримінальний спосіб життя, зазвичай, сприймаються як нетипові явища, анти-норму. Але для певних категорій людей це стає буденністю, через яку можна краще розуміти історію соціуму в цілому. Зарубіжна історіографія з часу появи роботи Е. Гобсбаума «Бандити» (1969 р.) досить добре опрацювала проблеми вивчення бандитизму; осмислення соціальної і кримінальної складової даного явища. У вітчизняній історіографії увага до деструктивних, асоціальних елементів суспільства лише набуває популярності. Та все ж позитивним зрушенням є залучення дослідниками різних історичних періодів матеріалів судових кримінальних справ для характеристики повсякденного життя, простолюду насамперед.
Стаття ґрунтується на матеріалах судових установ регіону кінця ХVІІІ – початку ХІХ ст. Розглянуто три кейси грабіжницької діяльності за 1796–1799 рр. угруповань І. Тарана, О. Бандурченка та Л. Сірого, справи яких перебували на апеляції у Новоросійській палаті суду і розправи. Окремі доповнення взято з інших справ такого типу.
Аналізуються наступні складові розбійницького життя: склад груп, територія діяльності, способи пересування; номенклатура здобичі; потенційні жертви і переслідувачі; облаштування побуту (укриття, харчування, дозвілля); результативність боротьби з вказаним явищем. Учасниками розбійницьких ватаг були переважно молоді чоловіки віком 20–30 років, які йшли із сіл у пошуках заробітку. Групи створювалися ситуативно, постійним супутником такого життя був алкоголь. Цікавим сюжетом, який потребує додаткового осмислення, є проблема відносин криміналітету і місцевого населення. Певні категорії населення за своїми заняттями чи за місцем проживання більше перебували у зоні ризику зустрічі з розбійниками. За заняттями це були: чумаки, чабани, лісники, рибалки, які займалися своїм промислом у безлюдних місцях. За місцем проживання більше нападам піддавалися садиби селян, що жили на окраїнах, віддалених хуторах; садиби поміщиків, де тимчасово не було господаря чи господарювала жінка. Якась частина поселян та поміщиків вступала у зговір з грабіжниками: надавали їм притулок та забезпечували харчуванням за винагороду, скуповували крадене.
Зроблено висновки про відповідність описаних явищ бандитизму ідентичним загальноєвропейським процесам. Наголошено на регіональній специфіці, обумовленій великими слабко контрольованими просторами краю, зламом традиційного укладу життя.
Посилання
Buriak, L. (2003) ‘Povsiakdenne zhyttia kozatskoi elity Livoberezhnoi Ukrainy XVIII st. kriz pryzmu materialnoho svitu’, Socium. Аn Almanac of Social History, (2), pp. 197–206. [in Ukrainian].
Voloshyn, Yu. (2012) ‘Kryminalna zlochynnist v Hetmanshchyni druhoi polovyny XVIII st. (Za materialamy Poltavskoho hrodskoho sudu)’, in Smolii, V. (ed.) Povsiakdennia Rannomodernoi Ukrainy: Istorychni Studii. Vol. 1: Praktyky, kazusy ta deviatsii povsiakdennia. Kyiv: Instytut istorii Ukrainy NAN Ukrainy, pp. 287–325. [in Ukrainian].
Voronchuk, I. O. (2012) Naselennia Volyni v XVI – pershii polovyni XVII st.: rodyna, domohospodarstvo, demohrafichni chynnyky. Kyiv, 712 p. [in Ukrainian].
Honcharuk, V. A. and Musich, I. Yu. (2018) ‘Ideino-tematychnyi zmist i poetyka chumatskykh pisen’, in Filolohichni nauky: suchasni tendentsii ta faktory rozvytku: Mizhnar. nauk.-prakt. konf., Odesa, 26–27 sichnia 2018 r. Odesa: Tsentr filolohichnykh doslidzhen, pp. 83–87. [in Ukrainian].
Derzhavnyi arkhiv Dnipropetrovskoi oblasti (DADO) [State Archives of Dnipropetrovsk region] F. 859. Novorosiiska palata sudu i rozpravy. Op. 1. Spr. 6. [in Russian].
DADO. F. 859. Op. 1. Spr. 16. [in Russian].
DADO. F. 859. Op. 1. Spr. 39. [in Russian].
DADO. F. 859. Op. 1. Spr. 40. [in Russian].
Dziuba, О. (2015) ‘Interier ta moda yak oznaky styliu zhyttia kozatskoi starshyny XVIII st.’, Socium. Аn Almanac of Social History, (11–12), pp. 317–329. [in Ukrainian].
Dziuba, O. M. (2012) Pryvatne zhyttia kozatskoi starshyny XVIII st. (na materialakh epistoliarnoi spadshchyny). Kyiv: Instytut istorii Ukrainy, 347 p. [in Ukrainian].
Dolhochub, V. (2021, 7 October) ‘Oleksa Dovbush yak ‘arkhetyp’: retsenziia na pratsiu Erika Hobsbauma ‘Bandyty’’. Zhurnal Sotsialnoi Krytyky ‘Spilne’. https://commons.com.ua/uk/oleksa-dovbush-yak-arhetip/ (Accessed: 16 June 2025). [in Ukrainian].
Kobylko, N. A. (2023) ‘Doroha y more yak kliuchovi obrazy chumatskykh pisen’, Ukrainski Studii v Yevropeiskomu Konteksti, (6), pp. 41–47. [in Ukrainian].
Kozytskyi, A. and Bilostotskyi, S. (2001) Kryminalnyi svit staroho Lvova. Lviv: Afisha, 228 p. [in Ukrainian].
Koliastruk, O. (2009) ‘Poniattia povsiakdennosti v suchasnii naukovii humanitarystytsi’, Ukraina XX Stolittia: Kultura, Ideolohiia, Polityka, (15(1)), pp. 46–56. [in Ukrainian].
Masliichuk, V. (2007) ‘Do istorii rodynnoi konfliktnosti. Nasylstvo u rodyni na Livoberezhnii ta Slobidskii Ukraini u druhii polovyni XVIII st.’, Sotsium. Almanakh Sotsialnoi Istorii, (7), pp. 243–264. [in Ukrainian].
Masliichuk, V. (2001) Nepovnolitni zlochyntsi v Kharkivskomu namisnytstvi (1780–1796 rr.). Kharkiv: Kharkivskyi pryvatnyi muzei miskoi sadyby, 446 p. [in Ukrainian].
Milchev, V. (2008) ‘Zaporozke haidamatstvo XVIII stolittia yak tradytsiinyi zdobychnytskyi promysel kozatstva’, Naukovi Pratsi Istorychnoho Fakultetu Zaporizkoho Derzhavnoho Universytetu, (24), pp. 40–50. [in Ukrainian].
Posunko, O. (2022) ‘Verkhnia i nyzhni rozpravy Katerynoslavskoho namisnytstva: osoblyvosti funktsionuvannia’, The Universe of History and Archeology, 5[30](1–2), pp. 25–34. [in Ukrainian].
Starchenko, N. (2014) Chest, krov i rytoryka. Konflikt u shliakhetskomu seredovyshchi Volyni (druha polovyna XVI — XVII stolittia). Kyiv: Laurus, 510 p. [in Ukrainian].
Tairova-Yakovleva, T. G. (2008) ‘Do pytannia pro povsiakdenne zhyttia predstavnyts kozatsko-starshynskykh rodyn pochatku XVIII st.’, Ukrainskyi Istorychnyi Zhurnal, (3), pp. 202–209. http://resource.history.org.ua/publ/journal_2008_3_202 (Accessed: 06 June 2025). [in Ukrainian].
Tairova-Yakovleva, T. (2017) Povsiakdennia, dozvillia i tradytsii kozatskoi elity Hetmanshchyny. Translated from Russian by T. Kryshtalovska. Kyiv: Klio, 184 p. [in Ukrainian].
Chumatski pisni. https://mala.storinka.org/%D1%87%D1%83%D0%BC%D0%B0%D1%86%D1%8C%D0%BA%D1%96-%D0%BF%D1%96%D1%81%D0%BD%D1%96-%D1%82%D0%B5%D0%BA%D1%81%D1%82-%D0%BA%D1%80%D0%B8%D1%82%D0%B8%D0%BA%D0%B0.html (Accessed: 06 June 2025). [in Ukrainian].
Shpytalov, H. H. (2002) Dub, in Turchenko, F. H. et al. (ed.) Ukrainske kozatstvo. Mala entsyklopediia. Kiyv: Heneza; Zaporizhzhia: Premier, p. 141. [in Ukrainian].
Blok, A. (2001) ‘Bandits and boundaries: Robber bands and secret societies on the Dutch frontier (1730-1778)’, in Yozaburo, S. and Boot, W. J. (eds.) The faces of the early modern world: The Netherlands and Japan in the 17th and 18th centuries. Kyoto: International Research Center for Japanese Studies, pp.181–202. https://hdl.handle.net/11245/1.193024 (Accessed: 16 June 2025).
Egmond, F. (1987) ‘The Noble and the ignoble bandit. Changing literary representations of west-European robbers’, Ethnologia Europaea, 17(2), pp. 139–156. https://www.researchgate.net/publication/369581235_The_Noble_and_the_Ignoble_Bandit (Accessed: 16 June 2025).
Fuoli, F. (2024) ‘Banditry in global social history’, The Historical Journal, 67(4), pp. 803–825. https://www.cambridge.org/core/journals/historical-journal/article/banditry-in-global-socialhistory/B4C2FD9A13AAFF2D317BC92EE3724B79 (Accessed: 16 June 2025).
Godlewski, P., Skalski, D. T. and Mruczyk, R. (2021) ‘The dangers of travel ‒ Banditry on the roads in the old days’, Baltic Journal of Health and Physical, 13(1), pp. 195–214. https://www.balticsportscience.com/cgi/viewcontent.cgi?article=1114&context=journal (Accessed: 06 June 2025).
Gonzalez, D. (2002) The culture of crime: representations of the criminal in eighteen-century England. Doctoral dissertation. Louisiana State University, 259 p. https://nichibun.repo.nii.ac.jp/record/1569/files/symp_004__195__181_202__195_216.pdf (Accessed: 06 June 2025).
Slatta, R. W. (2004) ‘Eric J. Hobsbawm’s Social Bandit: a critique and revision’, Revista de Historia Social y Literatura en América Latina, 1(2), pp. 22–30. https://acontracorriente.chass.ncsu.edu/index.php/acontracorriente/article/download/45/3/0 (Accessed: 06 June 2025).
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
