БУДЖАК НА ПОЧАТКУ XIX СТ.: АРЕНА ІМПЕРСЬКИХ ПРАКТИК ЧИ ВІКНО МОЖЛИВОСТЕЙ ДЛЯ ФРОНТИРНИХ СПІЛЬНОТ
DOI:
https://doi.org/10.18524/2519-2523.2025.20.344129Ключові слова:
задунайські козаки, Усть-Дунайське Буджацьке козацьке військо, фронтир, символічна географія, Буджак, Османська імперія, Російська імперія, Південна УкраїнаАнотація
У статті досліджено специфіку функціонування південноукраїнського фронтиру на початку ХІХ ст. крізь призму «Справи про наміри турецьких запорожців» (1804 р.) та процесів, що передували утворенню Усть-Дунайського Буджацького козацького війська. Буджак показано як простір трансформацій між Османською та Російською імперіями, де імперська політика перепліталася з практиками місцевих спільнот, а прикордонні конфлікти й переселення формували нові соціальні та політичні реалії. Особлива увага приділяється тому, як імперські урядовці осмислювали козацьке питання після ліквідації Запорозької Січі та як народна пам’ять про «наше Запорожжя» визначала дії прикордонного населення.
На основі архівних документів показано, що поява задунайських запорожців на нововстановленому кордоні викликала масштабну реакцію російського адміністративного апарату — від місцевих прикордонних офіцерів до міністрів та імператора. Стаття демонструє, що «козацьке питання» залишалося важливим елементом внутрішньої політики імперії та інструментом у дипломатичній грі з Османською Портою.
Аналіз діловодних практик і символічних маніпуляцій (зокрема з топонімом «Буджак» та образом Запорозької Січі) унаочнює, як російська влада прагнула використати колективну пам’ять населення для легітимації своїх претензій на прикордонні території.
Зроблено висновок, що південноукраїнський фронтир початку ХІХ ст. поставав не лише ареною імперських практик, а й простором можливостей для місцевих спільнот. Історія заснування й швидкої ліквідації Усть-Дунайського Буджацького війська засвідчує здатність фронтирного населення коригувати імперські стратегії, використовуючи власну пам’ять і традиції. Отже, Буджак стає прикладом того, як на перетині імперських політик і локальних ініціатив формувався унікальний соціально-історичний ландшафт Південної України.
Посилання
Bachynska, O. A. (2009) Kozatstvo v ‘pisliakozatsku dobu’ ukrainskoi istorii (kinets XVIII–XIX st.). Odesa: Astroprynt, 252 p. [in Ukrainian].
Bachynska, O. and Sereda, O. (2021) ‘Osmansko-turetski dokumenty pro sluzhbu zadunaiskoho kozatstva pid chas rosiisko-turetskoi viiny 1806–1812 rr.’, Chornomors’ka Mynuvshyna: transactions of Department of Cossack History in the South of Ukraine, (16), pp. 131–137. [in Ukrainian].
Bachynskyi, A. D. (1994) Sich Zadunaiska. 1775–1828 rr.: istoryko-dokumentalnyi narys. Odesa, 123 p. [in Ukrainian].
Brekhunenko, V., Boiko, P. and Zaiats, A. (2023) Prostorovi mezhi ukrainskoho svitu: kompleks uiavlen ta yikh realizatsiia v rannomodernii Ukraini (XVI–XVIII st.). Lviv; Kyiv, 480 p. [in Ukrainian].
Brekhunenko, V., Hrybovskyi, V., Mytsyk, Iu., Piskun, V., Syniak, I. and Tarasenko, I. (2018) Mizh konfrontatsiieiu ta vzaiemodiieiu: ukrainsko-krymski ta ukrainsko-nohaiski stosunky v XVII–pershii polovyni XX st. Kyiv: IUAD, 344 p. [in Ukrainian].
Derzhavnyi arkhiv Odeskoï oblasti. F.1. Op. 218. Spr. 2 za 1807 r. [in Russian].
‘Zaporozhskaya Sech na Dunaye. Reskript generalu ot kavalerii Mikhelsonu (1900) Russkaia Starina, (3), p. 768. [in Russian].
Kaiuk, S. (2009) ‘Osmanski provintsiini uriadovtsi i zadunaiski zaporozhtsi v kintsi XVIII – na pochatku XIX st.’, Chornomors’ka Mynuvshyna, (4), pp. 72–78. [in Ukrainian].
Kaiuk, S. (2017) ‘Relihiinist frontrynoho naselennia pivdennoukrainskoho rehionu v ostannii chverti XVIII – na pochatku XIX st.’, Mizhdystsyplinarni Humanitarni Studii. Seriia: Istorychni Nauky, 3, pp. 147–155. [in Ukrainian].
Kaiuk, S. (2024) ‘Rozshyrennia frontyru: Zadunaiska Sich ta Kuban?’, in Hromenko, S. (ed.) Ukrainskyi multyfrontyr: nova skhema istorii Ukrainy (neolit – pochatok XX stolittia). Kharkiv: Fabula, pp. 377–382. [in Ukrainian].
Kaiuk, S. (2022) ‘Frontryni spilnoty Pivdennoi Ukrainy druhoi polovyny XVIII – pochatku XIX st.: vidpovid imperiiam’, Chornomors’ka Mynuvshyna, (17), pp. 34–46. [in Ukrainian].
Rosiiskyi derzhavnyi viiskovo-istorychnyi arkhiv. F. 14209. Op. 5/165. Zv. 56. Spr. 1. [in Russian].
Rosiiskyi derzhavnyi viiskovo-istorychnyi arkhiv. F. 14209. Op. 5/165. Zv. 23. Spr. 36. 1807. [in Russian].
Rosiiskyi derzhavnyi viiskovo-istorychnyi arkhiv. F. 14209. Op. 5/165. Zv. 32. Spr. 33. [in Russian].
Rosiiskyi derzhavnyi viiskovo-istorychnyi arkhiv. F. 14209. Op. 5/165. Zv. 43. Spr. 7. [in Russian].
Rosiiskyi derzhavnyi viiskovo-istorychnyi arkhiv. F. VUA. Spr. 348. 1804. [in Russian].
Hromenko, S. (ed.) (2024) Ukrainskyi multyfrontyr. Nova skhema istorii Ukrainy (neolit – pochatok XX stolittia). Kharkiv: Fabula, 480 p. [in Ukrainian].
Aksan, V. H. (2006) ‘Whose territory and whose peasants? Ottoman boundaries on the Danube in the 1760s’, in Anscombe, F. F. (ed.) The Ottoman Balkans, 1750-1830. Princeton: Markus Weiner Publishers, pp. 61–86.
Bachynska, O. (2019) ‘Danube Cossacks in the 1775–1828 Ottoman-Turkish documents’, in Proceedings of the International Conference “Danubian Cossacks – Origins and Cohabitation in Northern Dobrudja”. Tulcea, pp. 99–108.
Bachynska, O. (2020) ‘The northwestern European frontier of the Ottoman State: the Steppe of Budjak in the late 18th and the early 19th centuries’, Güney-Doğu Avrupa Araştırmaları Dergisi. The Journal of Southeastern European Studies, 35, pp. 59–72.
Bacynska, O. (2016) ‘The restoration of the Cossack State building traditions in Budjak and Dobruja at the end of the XVIIIth – early XIXth centuries’, Danubius, 2, pp. 13–20.
Doğanay, P. (2024) ‘Osmanlı-Rus Savaşı ve İsmâil Kuşatması (1806–1812)’, Ankara Anadolu ve Rumeli Araştırmaları Dergisi, 5(10), pp. 55–81.
Etkind, A. (2011). Internal colonization: Russia’s imperial experience. Cambridge: Polity, 289 p.
Khodarkovsky, M. (2002) Russia’s Steppe Frontier: the making of a colonial empire, 1500–1800. Indiana-Michigan Series in Russian and East European Studies. Bloomington: Indiana University Press, 290 p.
Sunderland, W. (2004) Taming the wild field: colonization and empire on the Russian Steppe. Ithaca; London: Cornell University Press, 252 p.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
