ОСТРІВ ЗМІЇНИЙ ЯК МАРКЕР ІДЕНТИЧНОСТІ: ДО ІСТОРІЇ ПОСТАНОВКИ ПРОБЛЕМИ ТА ЇЇ ОСМИСЛЕННЯ В ІСТОРІЇ УКРАЇНСЬКОГО ПРИЧОРНОМОР’Я
DOI:
https://doi.org/10.18524/2519-2523.2025.20.344134Ключові слова:
острів Зміїний, Причорномор’я, просторові маркери, ідентичність, російсько-українська війнаАнотація
У цій статті розглядається історія концептуалізації острова Зміїного як специфічного маркера ідентичності. Дослідження демонструє, яким чином еволюціонує осмислення ролі цього острову як маркера ідентичності, починаючи від перших згадок про нього у античних авторів й аж специфіки його подання у сучасній наукові літературі та у засобах масової інформації.
В античну добу, починаючи від перших письмових згадок про острів, він позиціонується як фронтир між міфологічним простором та морем, як ментальне пограниччя, «реальна» морська складова котрого потребує особливого контролю, а сакральні компоненти глибоко перетинаються із торгівельними та транспортними аспектами освоєння морського простору поблизу острова. Ця тенденція продовжує розвиватися й в епоху середньовіччя та у модерну добу, коли острів продовжував бути важливою складовою картографічних матеріалів, але майже зникає з історичних та етногеографічних наративів. Ситуація кардинально змінюється у першій третині ХІХ ст., коли острів позиціонується як важлива складова античної історико-культурної спадщини Причорномор’я, а у присвячених цьому острову дослідження вперше чітко артикулюється його роль як специфічного маркера ідентичності, що засвідчує споконвічне тяжіння до античної цивілізації.
Ця тенденція зберігається й у радянській історіографії. Зміна парадигми відбувається у період незалежності України, коли у присвячених острову Зміїному роботах українських істориків, археологів та природничників чітко актуалізується роль острову як важливої ланки державного кордону України як вільної та самостійної країни, що сприяє чіткішої артикуляції його значення як маркера української ідентичності. Після початку повномасштабної війни з росією у 2022 р. саме цей аспект набув особливого значення як у наукових дослідженнях, присвячених острову, так й в інших формах висвітлення пов’язаних з ним подій.
Посилання
Arrian, F. (1844) ‘Peripl Ponta Evksinskoho [Periplus of the Euxine Sea; translated from Ancient Greek by A. Fabr]’, Zapiski Odesskogo Obshchestva Istorii i Drevnostey, 1, pp. 21–23. [in Russian/Ukrainian].
Braichevskyi, M. Yu. (1998) Antychni mify ta arkheolohiia Pivnichnoho Prychornomoria [Ancient myths and archaeology of the Northern Black Sea region]. Kyiv: Naukova dumka, 280 p. [in Ukrainian].
Braichevskyi, M. Yu. (1988) Utverdzhennia khrystyianstva na Rusi [Establishment of Christianity in Rus]. Kyiv: Naukova dumka, 384 p. [in Ukrainian].
Brzezinski, Z. (1996) ‘Ukraine’s critical role in the post-Soviet space’, Harvard Ukrainian Studies, 19, pp. 201–216.
Vasylova, V. A. (2010) Stanovlennia i rozvytok ukrainsko-rumunskykh mizhderzhavnykh vidnosyn u 1991–2003 rr. [Formation and development of Ukrainian-Romanian interstate relations in 1991–2003]. PhD thesis. Yuriy Fedkovych Chernivtsi National University. Chernivtsi, 228 p. [in Ukrainian].
Hai-Nyzhnyk, P. P. (2023) Rosiisko-ukrainska viina: perebih, heopolityka, naslidky [Russian-Ukrainian war: course, geopolitics, consequences]. Kyiv: MP Lesia, 752 p. [in Ukrainian].
Herodotus (1993) Istorii [Histories]. Translated by A. O. Biletskyi. Kyiv: Naukova dumka, 576 p. [in Ukrainian].
Horbulin, V. P. (2017) Svitova hibrydna viina: ukrainskyi front [World hybrid war: Ukrainian front]. Kyiv: NISD, 150 p. [in Ukrainian].
Hornostai, P. P. (2019) Psykholohiia kolektyvnoi travmy ta identychnosti [Psychology of collective trauma and identity]. Kyiv: Milenium. [in Ukrainian].
Hornostai, P. P. and Zolotukhina, L. D. (2014) Psykholohiia hrupovoi identychnosti [Psychology of group identity]. Kyiv: Lybid, 320 p. [in Ukrainian].
Hrushevskyi, M. S. (1991). Istoriia Ukrainy-Rusi [History of Ukraine-Rus]. Vol. 1. Kyiv: Naukova dumka, 640 p. [in Ukrainian].
Hrushevskyi, M. S. (1991) Khto taki ukraintsi i choho vony khochut [Who are the Ukrainians and what do they want]. Kyiv: Znannia, 192 p. [in Ukrainian].
Dobrozhanskyi, O. O. (2012) ‘Bazovyi dohovir 1997 roku yak osnova dlia rozvytku ukrainskorumunskykh vzaiemyn’ [The 1997 Basic Treaty as a basis for the development of Ukrainian-Romanian relations], Vcheni Zapysky Tavriiskoho Natsionalnoho Universytetu im. V. I. Vernadskoho. Seriia: Istorychni Nauky, 25(2), pp. 135–142. [in Ukrainian].
Zhubarieva, M. A. (2023) ‘Mediini symvoly rosiisko-ukrainskoi viiny: analiz dyskursu’ [Media symbols of the Russian-Ukrainian war: discourse analysis], Visnyk Lvivskoho Universytetu. Seriia Zhurnalistyka, (52). [in Ukrainian].
Smyntyna, V. A., Smyntyna, O. V. and Zalevskyi, O. A. (2008) Ostriv Zmiinyi. Istoriia ta arkheolohiia [Snake Island. History and archaeology]. Odesa: Astroprynt, 156 p. [in Ukrainian].
Karaman, I. V. (2009) ‘Sprava pro delimitatsiiu morskykh prostoriv u Chornomu mori (Rumuniia proty Ukrainy)’ [Case concerning maritime delimitation in the Black Sea (Romania v. Ukraine)], Chasopys Kyivskoho Universytetu Prava, (1), pp. 270–275. [in Ukrainian].
Karaman, I. H. (2012) Rishennia Mizhnarodnoho Sudu v spravi pro morsku delimitatsiiu v Chornomu mori [Judgment of the International Court of Justice in the case of maritime delimitation in the Black Sea]. Odesa: Feniks, 180 p. [in Ukrainian].
Konstantinovitch, K. (1898) ‘Arkheologicheskie razvedki na ostrove Zmeinym’ [Archaeological reconnaissance on Snake Island], Zapiski Odesskogo Obshchestva Istorii i Drevnostey, 21, pp. 1–25. [in Russian].
Krapivina, V. P. (2005) Olviia: dzherela ta suchasna istoriohrafiia [Olbia: sources and modern historiography]. Kyiv: Instytut arkheolohii NAN Ukrainy, 240 p. [in Ukrainian].
Kritsky, M. (1853) ‘Ostrov Zmeinyi i naidennye na nem ostatki khrama Akhilla’ [Snake Island and the remains of the Temple of Achilles found on it], Zapiski Odesskogo Obshchestva Istorii i Drevnostey, 3, pp. 496–503. [in Russian].
Kuzio, T. (2000) ‘Geopolitical pluralism in the CIS: the emergence of GUUAM’, European Security, 9(2), pp. 81–112.
Murzakevich, M. (1844) ‘Poezdka na ostrov Zmeinyi v 1841 godu’ [Trip to Snake Island in 1841], Zapiski Odesskogo Obshchestva Istorii i Drevnostey, 1, pp. 58–68. [in Russian].
Nosova, H. A. (2018) ‘Prostorovi markery identychnosti: teoretychnyi aspekt’ [Spatial markers of identity: theoretical aspect], Psykholohichni Perspektyvy, (31), pp. 182–194. [in Ukrainian].
Nosova, H. Yu. (2016) Nevyznachenist sotsialnoho protsesu navkolo identychnosti [Uncertainty of the social process around identity]. Kyiv: NPU im. M. P. Drahomanova, 215 p. [in Ukrainian].
Smyntyna, V. A. (ed.) (2008) Ostriv Zmiinyi. Istoriia ta suchasnist [Snake Island. History and Modernity]. Vol. 1. Odesa: Astroprynt, 264 p. [in Ukrainian].
Bachynska, O. A. (ed.) (2008) Ostriv Zmiinyi. Istoriia ta suchasnist [Snake Island. History and Modernity]. Vol. 2. Odesa: Astroprynt, 224 p. [in Ukrainian].
Okhotnikov, S. B. and Ostroverkhov, A. S. (1993) Sviatilishche Akhilla na ostrove Levke (Zmeinom) [Sanctuary of Achilles on the island of Leuke (Snake Island)]. Kyiv: Naukova dumka, 140 p. [in Russian].
Petrushko, V. H. (1995) Olviia i ii okolytsi [Olbia and its outskirts]. Kyiv: Instytut arkheolohii NAN Ukrainy, 210 p. [in Ukrainian].
Pliny the Elder (1949) Natural History. Book IV. Translated by H. Rackham. London: Heinemann.
Plokhy, S. M. (2023) Rosiisko-ukrainska viina: povernennia istorii [The Russo-Ukrainian War: the return of history]. Kyiv: Krytyka, 280 p. [in Ukrainian].
Polishchuk, R. M. (2018) Kilka dumok pro identychnist [A few thoughts on identity]. Lviv: Vydavnytstvo Lvivskoho universytetu, 190 p. [in Ukrainian].
Ponomaryov, O. M. (2007) ‘Bessarabske pytannia v ukrainsko-rumunskykh vidnosynakh u 1917–1918 rokakh’ [The Bessarabian question in Ukrainian-Romanian relations in 1917–1918], Visnyk KNU im. Tarasa Shevchenka. Istoriia, (93), pp. 55–60. [in Ukrainian].
Rybakov, B. A. (1981) Yazychnytstvo starodavnikh slovian [Paganism of ancient Slavs]. Kyiv: Naukova dumka, 240 p. [in Ukrainian].
Rostovtsev, M. I. (1925) Narysy istorii Pivnichnoho Prychornomoria [Essays on the history of the Northern Black Sea region]. Kyiv: Mystetstvo, 180 p. [in Ukrainian].
Savchenko, V. (2023) ‘Ostrov Zmiinyi yak symvol sprotyvu: mediinyi dyskurs 2022 r.’ [Snake Island as a symbol of resistance: media discourse of 2022], Ukrainoznavchyi Almanakh, (32), pp. 45–58. [in Ukrainian].
Strabo, (1939) Heohrafiia (uryvky) [Geography (excerpts)], in Istoriia Ukrainy v dokumentakh i materialakh [History of Ukraine in documents and materials]. Vol. 1. Kyiv: Vydavnytstvo AN URSR. [in Ukrainian].
Tereshchenko, O. I. (2011) ‘Pidvodni arkheolohichni doslidzhennia v akvatorii ostrova Zmiinyi’ [Underwater archaeological research in the waters of Snake Island], Arkheolohiia, (4), pp. 87–94. [in Ukrainian].
Taitbout de Marigny, E. (1851) Lotsiia Chernogo moria [Black Sea Pilot]. Odesa: Tip. L. Nitche. [in Russian].
Harding, L. (2023) Invasion: The Inside Story of Russia’s Bloody War and Ukraine’s Fight for Survival. London: Vintage, 320 p.
Chebanenko, V. I. (2019) Drevnie tainy ostrova Zmeinyi [Ancient secrets of Snake Island]. Odesa: Astroprynt, 110 p. [in Russian].
Shemekin, O. V. and Sierov, V. V. (2014) ‘Mizhnarodno-pravovyi status ostrova Zmiinyi’ [International legal status of Snake Island], Naukovyi Visnyk Uzhhorodskoho Natsionalnoho Universytetu. Seriia: Pravo, (29), pp. 220–224. [in Ukrainian].
Shemekin, O. M. (2015) ‘Ostriv Zmiinyi: problemy pravovoho statusu ta yoho znachennia dlia determinatsii morskoho prostoru’ [Snake Island: problems of legal status and its importance for the determination of maritime space], Pravova Derzhava, (16), pp. 231–237. [in Ukrainian].
Stern, E. R. (1901) ‘O poslednikh raskopkakh na ostrove Levke’ [On the latest excavations on the island of Leuke], Zapiski Odesskogo Obshchestva Istorii i Drevnostey, 23, pp. 1–20. [in Russian].
Stern, E. R. von, (1913) ‘Arkheologicheskie issledovaniya na ostrove Zmeinom’ [Archaeological research on Snake Island], Zapiski Odesskogo Obshchestva Istorii i Drevnostey, 31, pp. 45–78. [in Russian].
Rostovtzeff, M. (1922) Iranians and Greeks in South Russia. Oxford: Clarendon Press.
Strabo (1917–1932). Geographica. Translated by H. L. Jones. Cambridge, MA: Harvard University Press.
Pliny the Elder (1938–1962). Naturalis Historia. Translated by H. Rackham. Vol. 1. Cambridge, MA: Harvard University Press, 450 p.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
