КРИМСЬКИЙ ЧИННИК УПРАВЛІННЯ В ОСМАНСЬКОМУ БУДЖАКУ І ОЧАКІВСЬКІЙ ЗЕМЛІ

Автор(и)

  • Олександр Середа Інститут історичних досліджень, Болгарська академія наук, Болгарія; ДЗ «Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К. Д. Ушинського», Україна https://orcid.org/0000-0002-5921-8907

DOI:

https://doi.org/10.18524/2519-2523.2026.21.359723

Ключові слова:

ільтізам, мукатаа, Кримський ханат, Османський Буджак, Османська держава, Ханська Україна

Анотація

Стаття присвячена кримському фактору ханського управління на османських територіях Буджака і Очаківської землі. Тема актуальна у контексті дослідження Кримського ханату і його внеску в освоєнні південноукраїнського Причорномор’я протягом XVI–XVIII ст. Розглянуто основні важелі відкупної системи — ілтізаму, на основі якої здійснювалось кримське урядування на османських володіннях. Зокрема, визначено етапність розміщення Буджакської орди у Дунайсько-Дністровському межиріччі і Єдисанської орди у Буго-Дністровському межиріччі, та формування на їх основі територіально-фіскальних округів — мукатаа. Класичним зразком надання відкупних земель кримському хану у Північно-Західному Причорномор’ї і утворення османського податкового контролю над султанським хассом є Ханська Україна — мукатаа Томбасар.

Посилання

Başbakanlık Osmanlı Arşivi (as follows – BOA). Fon adı: “A.DVN.KRM.” Dosya No 2. Gömlek No 18 [1193 Z 29/07.01.1780].

BOA. Fon adı: “A_{DVNSMHM.d.”, Dosya No 101, Gömlek No 36, [1102 С 10/16.03.1691].

BOA. Fon adı: “A_{DVNSMHM.d.”, Dosya No 102, Gömlek No 532, [1103 R 10/01.12.1691].

BOA. Fon adı: “AE.SMST.II.”, Dosya No 2, Gömlek No 139 , [1112 B 08/19.12.1700].

BOA. Fon adı: “C.DH.”, Dosya No 32 , Gömlek No 1559 , [1121 Ra 29/08.06.1709].

BOA. Fon adı: “C.ML”, Dosya No 172, Gömlek No 7274 [1206 N 13/05.05.1792].

BOA. Fon adı: “C.ML”, Dosya No 617, Gömlek No 25442.

BOA. Fon adı: “C.ML”. Dosya No 454. Gömlek No 18351 [1195 B 29/21.07.1781].

BOA. Fon adı: “C.ML”. Dosya No 673. Gömlek No 27564 [1194 Z 25/22.12.1780].

BOA. Fon adı: “C.ML”. Dosya No 783. Gömlek No 31937 [1192 Ra 29/27.04.1778].

BOA. Fon adı: “C.MTZ”, Dosya No 3, Gömlek No 117, [1194 Za 19/16.11.1780].

BOA. Fon adı: “C.MTZ”, Dosya No 19 , Gömlek No 923 , [1144 Za 13/08.05.1732].

BOA. Fon adı: “HAT”. Dosya No 18. Gömlek No 804 [1199 Za 07/11.09.1785].

BOA. Fon adı: “HAT”. Dosya No 18. Gömlek No 804 A [1199 L 06/12.08.1785].

BOA. Fon adı: “MAD”. Defter No 7389. [1127/1715].

Başer A. Bucak tatarları (1550-1700). Afyonkarahisar, 2010.

Catalogul documentelor turceşti (1965) Vol. 2. 1455–1829. Întocmit de Mihail Guboglu. Bucureşti.

Cronici turceşti privind ţările române (1966) Vol. 1. Sec. XV – mijlocul sec. XVII. Volum întocmit de Mihail Guboglu şi Mustafa A. Mehmet. Bucureşti.

Documente turceşti privind istoria României (1983) Vol. 2: 1774–1791. Întocmit de Mehmet M. A. Bucureşti.

Emecen, F. M. (2010) Yavuz sultan Selim. I Baskı. İstanbul.

Fekete, L. (1955) Die Siyâqat-Schrift in der türkischen Finanzverucaltung. Beitrag zur türkischen Paläographie mit 104 Täfeln. Erster Band: Einleitung, Textproben, Budapest.

Gemil, T. (1984) Relaţiile Ţărilor Române cu Poarta Otomană în documente turceşti (1601–1712). Bukureşti, Doc. No 142, 144, 147.

Inalcik, H. (1977) ‘Centralization and Decentralization in Ottoman Administration’, in T. Naff and R. Owen (eds.) Studies in eighteenth century Islamic History. Carbondale: Southern Illinois University Press.

Maxim, M. (2002) ‘Ţările Române şi Imperiul Otoman (§4. Teritorii româneşti sub administraţia otomană)’, in Istoria Românilor. Vol. 5. O epocă de înnoiri în spirit European (1601-1711/1716). Bucureşti.

Öztürk, Y. (2002) ‘Kırım Hanlığı’, in Türkler. Vol. 8. Ankara.

Ricci-Zannoni, G. B. A. (1772) Carte de la Pologne divisée par palatinats et subdivisée par district construite d’après quantité d’Arpentages d’Observations et de Mesures prises sur les Lieux. Paris. Map No 24.

Sroeckovsky, V. E. (1978) Muhammed Giray Han ve Vassalları, Çev. Ankara: Kemal Ortaylı, Su Yayınları.

Tapu Kadastro Genel Müdürlüğü Kuyûd-ı Kadîme Arşivi, Defter-i Mufassal-ı Livâ-i Silistre ve Akkerman. VAYS.ED nr. 561

Uzunçarşılı, İ.H. (1948) Osmanlı Devleti’nin Merkez ve Bahriye Teşkilâtı. Ankara.

Veliman V. (1984) Relaţiile Româno-Otomane, 1711–1821: Documente turceşti. Bucureşti, pp. 615–616. Doc. No 212 [1793].

Arkhiv zovnishnoi polityki Rosijskoi imperii [Archive of Foreign Policy of the Russian Empire]. F. 69 “Edisanskie dela”. 1761. D. 1. Op. 112/1. L.1. [in Russian].

Bachinskiy, A. D. (1972) ‘Edisanskie nogai v stepyah nizhnego Pobuzh’ya’, 15 Naukova konferentsiia Instytutu arkheolohii, prysviachena 50-richchiu utvorennia SRSR. Odesa, pp. 12–17. [in Russian].

Dmitriev, P. G. (1973) Narodonaselenie Moldavii. Kishinev, 413 p. [in Russian].

Dmitriev, P. G. and Kirtoageh I. G. (1989) ‘Izmeneniya v administrativno-territorial’nom ustroystve tsentral’noy chasti Dnestrovsko-Prutskogo mezhdurech’ya v XVII-XVIII vv.’, Izvestiya Akademii nauk Moldavskoj SSR. Seriya obshchestvennyh nauk. No. 1. Kishinev. [in Russian].

Dubrovin N. (1887) Prisoedinenie Kryma k Rossii. Reskripty, pis'ma, relyacii i doneseniya. Vols. 1–3. Saint-Petersburg, 905 p. [in Russian].

Zenenchuk, V. S. (1979) Naselenie Bessarabii i Podnestrov’ya v XIX veke. Kishinev, 39 p. [in Russian].

Kayapanar, A. (2017) Mukataite i iltizamskata sistema vav Vidinsko prez XVI v. kato prinos za stopanskata istoria na regiona. Izvestia na Tsentara za stopansko-istoricheski izsledvania. Vol. 2: Raznoobrazieto v balgarskoto stopansko-istorichesko razvitie. Varna, pp. 248–263 [in Bulgarian].

Kordt, V. (1931) Materialy do istorii kartohrafii Ukrainy. P. 1. Kyiv, 111 p. [in Ukrainian].

Kochubinskiy, A. A. (1899) Graf Andrey Ivanovich Osterman i razdel Turtsii: iz istorii Vostochnogo voprosa. Vojna pyati let: 1735–1739. Odessa, 618 p. [in Russian].

Lebedincev, A. G. (1913) Hanskaya Ukraina. Odessa: "Slavyanskaya” tipografiya E. Hrisogelos, 25 p. [in Russian].

Mutafchieva, V. (1993) Otkupuvaneto na darzhavnite prihodi v Osmanskata imperia prez XV–XVII vek i razvitieto na parichnite otnoshenia. Osmanska sotsialno-ikonomicheska istoria. Sofia, 454 p. [in Bulgarian].

Petrun’, F.E. (1944) Puti i podstupy k Dnestru. Bajram-Ali, 310 p. [in Russian].

Radushev, E. (1995) Agrarnite institutsii v Osmanskata imperia prez XVII – XVIII vek. Sofia, 267 p. [in Bulgarian].

Sereda, O. (2022) ‘Osmanskyi administratyvno-terytorialnyi ustrii Budzhaka y Ochakivskoi zemli’, Chornomorska Mynuvshyna, (17), pp. 3–22. [in Ukrainian].

Sereda, O. (2015) Osmansko-ukrainske stepove porubizhzhia v osmansko-turetskykh dzherelakh XVIII st. [XVIII. Yüzyıl Osmanlı Belgeleri Işığında Osmanlı-Ukrayna Bozkır Serhatti]. Odesa: Astroprynt, 312 p. [in Ukrainian].

Sereda, O. (2008) ‘Khanska Ukraina v administratyvni strukturi Silistrynsko-Ochakivskoho eialetu’, Chornomorska Mynuvshyna, (3), pp. 57–72. [in Ukrainian].

Smirnov, V. D. (1889) Krymskoe hanstvo pod verhovenstvom Ottomanskoj Porty v XVIII veke. Odessa, 252 p. [in Russian].

Trepavlov, V. V. (2002) Istoriya Nogajskoj Ordy. Moscow, 752 p. [in Russian].

Tunmann. (1991) Krymskoe hanstvo. Simferopol’. Tavriya, 92 p. [in Russian].

Tsvetkova, B. (1962) Turskiyat feodalen red i balgarskiyat narod. Sofia, 80 p. [in Bulgarian].

Chelebi, Eh. (1961) Kniga puteshestviya. Iss. 1. Zemli Moldavii i Ukrainy. Translated by A. S. Tveritinovoy. Moscow, 340 p. [in Russian].

Chukhlib, T. (2005) Hetmany i monarkhy. Ukrainska derzhava v mizhnarodnykh vidnosynakh 1648–1714 rr. Kyiv, 518 p. [in Ukrainian].

Iavornytskyi, D. I. (1990) Istoriia zaporizkykh kozakiv. Vol. 2. Lviv: Svit, 596 p. [in Ukrainian].

##submission.downloads##

Опубліковано

2026-04-21

Номер

№ 21 (2026)

Розділ

СТАТТІ

Ліцензія

Авторське право (c) 2026 Олександр Середа

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
  1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
  2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
  3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).