КАРАНТИННІ УСТАНОВИ ЯК ІНСТИТУЦІЇ, АБО ФРОНТИРНЕ НАСЕЛЕННЯ В НОВИХ ДЕРЖАВНИХ УМОВАХ КІНЦЯ XVIII - ПОЧАТКУ XIX СТ.

Автор(и)

  • Світлана Каюк Дніпропетровський національний університет ім. Олеся Гончара, Ukraine

DOI:

https://doi.org/10.18524/2519-2523.2016.11.112365

Ключові слова:

фронтир, карантинні установи, держані інституції, Південна Україна, прикордонні установи, козацтво.

Анотація

У статті розглядаються карантинні установи як інституції, які масово з’явились у південноукраїнському регіоні наприкінці XVIII – на початку XIX ст. та уособлювали не лише медичну службу з метою попередження інфекційної хвороби, а й безпосередній контроль з боку держави за населенням і територією, що до цього часу відповідали типовим умовам фронтиру. «Устав портовых и пограничных карантинов» 1800 р. надавав цим установам чіткої структури, насичував регіон чиновниками, які мали контролювати рух населення, що продовжувало називати себе козаками. Документи карантинних установ дозволяють прослідкувати продовження традиційних побутових практик фронтирного населення, в той самий час засвідчуючи нові умови життя.

Посилання

Frederick Jackson Turner. The Character and Influence of the Indian Trade in Wisconsin. A study of the Trading Post as an Institution. – Baltimore: John Hopkins University Studies in Historical and Political Science, 9 Series, XI-XII, 1891.

Андрєєва С.С. Організація боротьби з чумою на запорозько-татарському прикордоні за часів Нової Січі // Південна Україна XVIII-XIX століття. Записки науково-дослідної лабораторії історії Південної України ЗДУ. – Запоріжжя, 1999. – Вип. 4(5). – С. 143-151.

Воронина Е.О. Создание и развитие государственной карантинной службы в Российской империи в начале XIX века // Ученые записки Таврического национального университета им. В.И. Вернадского. Серия “Юридические науки”. – Т.25 (64). – 2012. – №1. – С. 216-224.

Воронина Е.О. Создание и развитие государственной карантинной службы. – С. 221.

Головко Ю. І. Впровадження та розвиток митної мережі на півдні України (остання чверть XVIII – перша половина ХІХ ст.). – Дніпропетровськ, 2002; Джерела з історії Південної України. Том 8 // Формування митної мережі Південної України (1775–1819) / Упорядник Ю. Головко / Передмова: Ю. Головко. – Запоріжжя: “Тандем-У”, 2007.

Держархів Одеської області. – Спр. 5 за 1824 р. – Арк. 14 зв. Опубліковані свідоцтва: Бачинський А.Д. Січ Задунайська. 1775 – 1828 рр. – Одеса: Гермес, 1994. – С. 91, 93 та інші.

Держархів Одеської області. – Ф. 1. – Оп. 218. – Спр. 4 за 1805 р. – Арк. 6а.

Держархів Одеської області. – Ф.1. – Оп. 218. – Спр. 2 за 1807 р. – Арк. 11- 11 зв.

Змерзлий Б. В. Створення карантинних установ у Криму в кінці XVIII – початку XIX ст. // Часопис Київського університету права. – 2012. – № 1. – С. 20-26.

Змерзлий Б.В. Приватні карантини в інституті карантинної служби Російської імперії в XIX ст. – С. 10.

Полное Собрание Законов Российской империи. Собр. ІІ. (далі – ПСЗ.ІІ). – СПб, 1830. – Т.XIV. – №10365. – С. 317-319.

ПСЗ. II. – Т. XXII. – № 16390. – С. 584.

ПСЗ. II. – Т. XXIII. – С. 436-437.

РДВІА. – Ф.14209. – Оп. 5/165. – Зв. 26. – Спр. 77. – Арк. 32 зв.

РДВІА. - Ф.14209. – Оп. 5/165. – Зв. 32. – Спр. 41. – Ч. 2. – Арк. 31; Опублікований: Бачинська О. Козацто в “післякозацьку добу” української історії (кінець XVIII – XIX ст.). – Одеса: Астропринт, 2009.

Тернер Фредерик Дж. Фронтир в американской истории / Пер. с англ. – М.: Издательство “Весь Мир”, 2009. – С.13.

Устав портовых и пограничных карантинов. Утвержден в Петергофе 7 дня 1800 г. – М., 1800.

Чорновіл І. Компаративні фронтири: світовий і вітчизняний вимір. – К.: Критика, 2015.

##submission.downloads##

Опубліковано

2016-07-15

Номер

Розділ

СТАТТІ