“ХОЗАРСЬКИЙ СЛІД” В ІСТОРІЇ КОЗАЦТВА: ДО ПИТАННЯ ПРО ЗМІНУ УЯВЛЕНЬ НА ЗЛАМІ ЕПОХ (НА ОСНОВІ ДЖЕРЕЛ РАННЬОГО МОДЕРНОГО ПЕРІОДУ)
DOI:
https://doi.org/10.18524/2519-2523.2016.11.112386Ключові слова:
хозарська версія походження козаків або “козацького народу”, українська історіографія XVII-XVIII ст, інтелектуальна історія України XVII-XVIII ст., козацька та українська ідентичність у ранній модерний період, версії стосовно походження козаків, хозариАнотація
У даній статті приділяється увага особливостям уявлень про походження українського козацтва (або назви “козак”) та так званого “козацького народу”, які були поширені в XVII - XVIII ст. й переживали еволюцію внаслідок різких змін в історії українського суспільства, а також, ймовірно, у результаті переходу у XVIII ст. до наукового дослідження історії самих хозарів. Для висвітлення проблеми залучено різні види писемних джерел. З’ясовано, що хозарська версія походження українського козацтва знаходить поширення в умовах зміни козацької ідентичності в добу відділення частини козацької території від Речі Посполитої та укладення союзу Гетьманщини з Російською державою з наступною поступовою фактичною інкорпорацією до її складу. Цей процес супроводжувався необхідністю створення нової концепції ідентичності, якою і стала алано- хозарська, або хозарська, яка, з одного боку, стверджувала самобутність України перед Річчю Посполитою та Російською державою, з іншого боку, в Гетьманщині набувала антипольського спрямування. Створення концепції відбувалося в умовах, коли хозар відносили до слов’ян. У другій половині XVIII ст. поступово спостерігається відхід від хозарської теорії і навіть її заперечення. Причини цього полягали в тому, що козацтво розглядалося як слов’янський феномен (а етнічність хозарів вже не так чітко пов’язується зі слов’янами), або як відносно недавній “руський” феномен (а хозари як давній народ). Також, на нашу думку, свій вплив певним чином мало наукове дослідження історії хозар, в якому доводився неслов’янський характер хозарського народу.
Посилання
Артамонов М. И. История хазар. – СПб. : Филфак СПБ. гос. ун-та, 2002. – С. 447.
Баранович Л. Якими бували Русь і Поляки // Українська література XVII ст.: Синкретична писемність. Поезія. Драматургія. Белетристика / упоряд., приміт. В. І. Крекотня. – К.: «Наук. думка», 1987 [Електронний ресурс]. – Режим доступу на 15 жовтня 2016 р.: http://litopys.org.ua/old17/old17_18.htm#g19.
Боплан Г. Л. де. Опис України, кількох провінцій Королівства Польського, що тягнуться від кордонів Московії до границь Трансільванії, разом з їхніми звичаями, способом життя і ведення воєн : пер. з фр. Я. І. Кравця, З. П. Борисюк. – К. : Наук. думка; Кембрідж (Мас.): Укр. наук. ін-т, 1990;
Величко С. В. Літопис. Т. 1. / пер. з книжної української мови, вст. стаття, комент. В. О. Шевчука ; відп. ред. О. В. Мишанич. – К. : Дніпро, 1991 [Електронний ресурс]. – Режим доступу на 15 жовтня 2016 р. : http://litopys.org.ua/velichko/vel.htm.
Галятовський І. Ключ Розуміння : [Збірка праць]. – К. Наук. думка, 1985.
Голобуцький Володимир. Запорозьке козацтво. — К.: Вища шк., 1994.
Граб’янка Г. Літопис гадяцького полковника Григорія Грабянки / Пер. із староукр. – К. : Т-во «Знання» України, 1992.
Густинський літопис : [Фрагменти] / пер. сучасною укр.. мовою В. І. Крекотня. – Режим доступу на 15 жовтня 2016 р. : http://litopys.org.ua/index.html.
Дивович С. Разговор Великороссии с Малороссией [Електронний ресурс]. – Режим доступу на 15 жовтня 2016 р. : http://litopys.org.ua/index.html.
Историческое рассуждение о хазарах, сочинение Петра Фридриха Сума, камергера и королевско-датского историографа. Писано 1779 года – М.: В университетской типографии, 1846. – 67 с.
Плохий С. “Национализация” украинского казачества в XVII-XVIII веках // Империя и нация в зеркале исторической памяти: сб. статей. – М., 2001 [Електронний ресурс]. – Режим доступу на 15 жовтня 2016 р.: https://books.google.com.ua.
Рігельман О. І. Літописна оповідь про Малу Росію та її народ і козаків узагалі / вст. ст., упор. та примітки П. М. Саса, В. О.Щербака. – К. : Либідь, 1994 [Електронний ресурс]. – Режим доступу на 15 жовтня 2016 р. : http://litopys.org.ua/velichko/vel.htm; Сум П. Ф.
Симоновский П. Краткое описание о козацком малороссийском народе и о военных его делах, собранное из разных историй иностранных, немецкой – Бишенга, латинской – Безольди, французской – Шевалье и рукописей русских, чрез бунчукового товарища Петра Симоновского, 1765 года. – М. : В Университет. тип., 1847;
Синопсис или краткое описание от разных летописцов о начале славенского народа, о первых киевских князех, и о житии Святаго Благовернаго и Великаго князя Владимира всея России первейшего самодержца, о его наследниках, даже до благочестивейшего Государя царя и Великаго князя Феодора Алексеевича, самодержца всероссийскаго. Девятым тиснением изданное в пользу любителям истории. – СПб. : В имп. АН, 1810
Синопсис, или краткое собрание от разных летописцев о начале славенороссийского народа и о первоначальных князей Богоспасаемого града Киева, о житии благоверного великого князя Киевского и всея России, первейшего самодержца Владимира … – [К.]: В Лавре Киево-Печерской по благославлению Иннокентия Гизеля изображенная, 1678.
Синопсис. – [К.] : В Лавре Киево-Печерской по благославлению Иннокентия Гизеля изображенная, 1678.
Синопсис. – СПб. : В имп. АН, 1810.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2020 Чорноморська минувшина
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).