УКРАЇНА У ПЕРЕГОВОРАХ СТАМБУЛА З ВАРШАВОЮ І МОСКВОЮ ЗА ПОСЕРЕДНИЦТВА ГОСПОДАРЯ МОЛДАВСЬКОГО КНЯЗІВСТВА (1676 – 1681 рр.)
DOI:
https://doi.org/10.18524/2519-2523.2014.9.117171Ключові слова:
Україна, Османська імперія, Георге Дука, Ян ІІІ Собеський, Іван Самойлович, Бахчисарайський мир 1681 р.Анотація
У статті розкривається проблема міжнародного розподілу правобережних земель Українського гетьманату у результаті Журавненського миру 1676 р. між Османською імперією та Річчю Посполитою. Особлива увага звертається на діяльність молдавського князя Георге Дуки, якому для здобуття титулу «воєводи і господаря Молдавських земель та України» довелося докласти значних зусиль на дипломатичному фронті військово-політичного протистояння Стамбула, Варшави та Москви. Адже князь Г. Дука зробив великий внесок у процес примирення між султаном Мегмедом IV Авджи і царем Федором Олексійовичем під час укладення Бахчисарайського миру 1681 р. Окремо висвітлюється позиція гетьманського уряду Івана Самойловича у тогочасних подіях. Таким чином, якщо спочатку Г. Дука виступав посередником у міждержавних переговорах від імені польського короля Яна ІІІ Собеського, то згодом він стає виразником інтересів Османської імперії та від імені турецького султана оголошується правителем значної частини України.
Посилання
Чухліб Т. Cтавленик турецького султана в Україні молдавський господар Г. Дука (1681 – 1683 рр.) // Київська старовина. – К., 2002. - №4.
Чухліб Т. Українсько-молдавська персональна унія 1681-1683 років // Міжнародні зв′ язки України: наукові пошуки і знахідки. – Вип.11. – К.,2002.
Чухліб Т. «Воєвода і господар земель Молдавських та України» за протекції Османської імперії // Україна – Туреччина: минуле, сучасне та майбутнє. Зб. наук. праць. – К., 2004.
Чухліб Т. Короткочасне гетьманування турецького ставленика молдавського князя Г. Дуки //Чухліб Т. Козаки і монархи. Міжнародні відносини ранньомодерної Української держави 1648 – 1721 рр. – К.,2009.
Дамьян В. Казацко-молдавские отношения в период правления молдавського господаря Георгия Дуки (1678 – 1683) // Україна в Центрально-Східній Європі (з найдавніших часів до кінця XVIII ст.) / Відп. ред. В. Смолій. – Вип.8. – К.,2008.
Чухліб Т. Правобережне Військо Запорозьке у геополітичних планах Османської імперії (1676-1685 рр.) // Запорозьке козацтво в українській культурі, історії та національній самосвідомості. – К., 1997. Чухліб Т. «Цісар Турецький дозволяє Козацькому Війську та його державі плавати по Чорному морю…»: політичні відносини українських гетьманів з султаном Мегмедом IV Авджи // Україна в Центрально- Східній Європі / Відп. ред. В. Смолій. – Вип.9 - 10. – К., 2010.
Архів Головний актів давніх у Варшаві. – Ф. «Архів Публічний Потоцьких». – №47. – т.1. – Арк. 130.
Wołinski J. Materiały do dziejów wojny polsko-tureckiej 1672 - 1676 // Sdudia i materialy do historii wojskowosci Polskiej.. – T. XVI. – Cz. 1. – Warszawa, 1970.
Wójcik Z. Rzeczpospolita wobeć Turcji i Rocji 1674 - 1679. – Wrocław, 1976.
Бібліотека Музею Чарторийських в Кракові, відділ рукописів (далі – БМЧ Краків). – Од. зб. 423, арк. 531-532.
Чухліб Т. Журавненський мирний договір 1676 // Енциклопедія історії України (далі – ЕІУ). – Т.3. – К.,2005.
Чухліб Т. Журавненський мирний договір 1676 р. // Україна в міжнародних відносинах. Енциклопедичний словник-довідник. – Вип. 2. – К.,2010.
Чухліб Т. Війна та мир з Турецькою імперією // Чухліб Т. Козаки та яничари. Україна у християнсько-мусульманських війнах 1500 – 1700 рр. – К.,2010.
Neculce I. Cronica copiata de Iosaf Luca. – Bukuresti, 1942. Новосівський І. Деякі українські проблеми в світлі молдавської хроніки Йона Некульчі // Збірник на пошану профeсора О. Оглоблина. – Нью-Йорк, 1977.
Zródła do poselstwa Jana Gnińskiego wojewody chełmińskiego do Turcyi w latach 1677-1678 / Wyd. F. Pułaski. - Warszawa, 1907.
Очерки внешнеполитической истории Молдавского княжества. - Кишинев, 1987.
Stoicescu N. Lista marilor dregatori ai Moldovei (sec. XV-XVII) // Anuarul Institutului de istorie si arheologie. - Vol. 8. – Bukuresti, 1971.
Еремия И. Молдавско-русские политические связи во второй половине XVII века. Дис… канд. истор. наук. – Кишинев, 1987.
Eremia I. Hatmania domnilor moldovei la est de Nistru (1681 - 1703) // Revista de istorie. - №1. – 1994.
Исторические связи народов СССР и Румынии в XV - начале XVII в. Документы и материалы в трех томах. – Т. 3. – М., 1970.
Смирнов. Н. Россия и Турция в ХVІІ–ХVІІІ вв. – Т. 2. – М., 1946.
Российский государственный архив древних актов в Москве (далі – РГАДА Москва). – Ф. 89. – Оп. 1. за 1678-1681. – Спр. 18. – Арк. 355.
Соловьев С. История России. – Кн.3. – Т.ХІІІ. – Санкт-Петербург, 1896.
РГАДА. – Ф. 124. – Оп. 1 за 1680. – Спр. 2. – Арк. 23, 28, 29-30.
Чухліб Т. Бахчисарайський мир 1681 // ЕІУ. – Т.1. – К.,2003.
Чухліб Т. Бахчисарайський мир 1681 р. // Україна в міжнародних відносинах. Енциклопедичний словник-довідник. - Вип. 1. – К., 2009.
Статейный список стольника Василия Тяпкина и дьяка Никиты Зотова посольства в Крым в 1680 г. для заключения Бахчисарайского договора. - Одесса, 1850.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2020 Чорноморська минувшина
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).