РОЗВИТОК ОСВІТИ ЄВРЕЙСЬКОГО НАСЕЛЕННЯ ОДЕСИ У ДРУГІЙ ПОЛОВИНІ ХІХ ст.
DOI:
https://doi.org/10.18524/2519-2523.2014.9.117898Ключові слова:
євреї, освіта, хедер, талмуд-тора, «Гаскала».Анотація
Мета даної роботи полягає в дослідженні релігійної та світської: початкової, середньої та вищої освіти серед євреїв Одеси в другій половині ХІХ ст. Отримання світської освіти було обумовлено економічними чинниками та прагненням єврейського населення до інтеграції в культуру оточуючого середовища.
Проаналізовано умови, в яких здійснювалось затвердження і розвиток єврейських традиційних шкіл та училищ. Незважаючи на правові обмеження в останній чверті ХІХ ст., розквіт традиційних єврейських інститутів освіти був пов'язаний, насамперед, з економічним прискоренням розвитку міста та його общини. Це, в свою чергу, сприяло фінансовому забезпеченню цих шкіл та училищ, та зростанню попиту на кваліфікованих працівників. Найбільш популярними були медична, комерційна та юридична галузі освіти серед єврейського населення.
Розглянуто особливості та фактори, що впливали на систему освіти єврейського населення. Зазначено, що з кінця ХІХ ст. євреям почали чинити опір при отриманні освіти. Після погромів 80-х рр. була встановлена норма для вступу єврейського населення у вищі навчальні заклади. Така ж політика проводилась і в звичайних єврейських училищах. Зокрема, за розпорядженням міністра фінансів, відсоток євреїв одеських комерційних училищ визначався у залежності від діяльності купців-євреїв і фінансуванні цих закладів. Та незважаючи на культурну дискримінацію, відбувався значний прогрес освітньої системи, що обумовило розвиток єврейської освіченості та культури, сприяло росту відчуття національної гідності, бажання служити власному народові, його відродженню.
Посилання
Яшин В.О. Модернізація традиційної єврейської освіти на Херсонщині та Катеринославщині (другій половині ХІХ ст.) [електронний ресурс] – Режим доступу: http://irbis-nbuv.gov.ua/ cgibin/irbis_nbuv/ cgiirbis_64.exe?C21COM=2&I21DBN=UJRN&P21DBN=UJRN&IMAGE_FILE_DOWNLOAD=1&Image_file_name=PDF/Grani_2014_4_31.pdf
Діанова Н.М. Формування єврейської етнічної общини в Одесі та її розвиток у дореформений період // Записки історичного факультету / ОДУ ім. І.І. Мечникова. – Одеса, 1999. – Вип. 8.
Dianova Natalia. Nineteenth Century Jewish Odessa // The Odessa Connection. – Diplomatic Academy of Vienna. Favorita Papers / Edited by: Melanie Sully, 2008.
Шитюк М. М., Щукін В. В. Єврейське населення Херсонської губернії в ХІХ – на початку ХХ століть. – Миколаїв, 2008.
Полищук М. Евреи Одессы и Новороссии. Социально-политическая история евреев Одессы и других городов Новороссии 1881-1904. – М., 2002.
Ципперштейн С. Евреи Одессы. История культуры, 1794-1881. – М.- Иерусалим, 1995.
Евреи Одессы и Юга Украины: История в документах / Авт. сост. Л.Г. Белоусова, Т.Е. Волкова. Кн.1. – Одесса, 2002.
Нариси з історії та культури євреїв України / Ред. Л.Фінберг і В.Любченко – Вид. 2. – К., 2005.
ДАОО. – Ф. 2. – Оп. 1. – Спр. 1170. – Арк. 17, 17 зв.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2020 Чорноморська минувшина
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
