КОЗАЦЬКЕ ПОРУБІЖЖЯ У ВЕЛИКІЙ ПОЛІТИЦІ ТА ПОВСЯКДЕННІ МІЖ ДВОМА РОСІЙСЬКО-ТУРЕЦЬКИМИ ВІЙНАМИ ПЕРШОЇ ТРЕТИНИ ХІХ СТ. (за матеріалами Держархіву Одеської області)

Автор(и)

  • Олена Бачинська

DOI:

https://doi.org/10.18524/2519-2523.2018.13.149389

Ключові слова:

некрасівські (кубанські) козаки, задунайські (турецькі) запорожці, Дунай, російсько-турецька війна 1806-1812 рр., російсько-турецька війна 1828-1829 рр., острів Леті, острів Четал, Державний архів Одеської області.

Анотація

У публікації до уваги читачів пропонуються документи, які розкривають повсякденне життя “турецьких” козаків – запорозьких та некрасівських – на османсько-російському кордоні, а також локалізують місця їхнього розташування у Подунав’і початку ХІХ ст. Запропоновані матеріали являють собою листування російської та османської адміністрації щодо розмежування кордону між двома російсько-турецькими війнами 1806-1812 рр. та 1828-1829 рр., карти розміщення задунайських та некрасівських козацьких рибалок. Вони дозволяють з’ясувати, що між козаками різних груп залишалися тісні контакти на господарському підгрунті, багато в чому їх зберігала османська прикордонна адміністрації та коменданти (назирі) дунайських фортець. В той самий час російська прикордонна адміністрація намагалась витіснити «турецьких» рибалок-козаків, щоб запобігти їхньому спілкуванню з родичами у дунайських містах та фортецях. Документи публікуються вперше.

 

Посилання

Adrianovpol’skiy mirniy dogovor 1829 g. [elektronniy resurs]. – Rezhim dostupu: http://www.vostlit.info/Texts/Dokumenty/Turk/XIX/1820-/Mir_adrianopol_1829/text.htm

Bachyns’ka O. (2009) Kozatstvo v “pislyakozats’ku dobu” ukrayins’koyi istoriyi (kinets’ XVIII – ХIХ st.). Оlena Bachyns’ka. Odesa: “Astroprynt”, 2009. 256 s.

Bogdanovich M.N. Istoriya tsarstvovaniya imperatora Aleksandra I i Rossii v ego vremya. T. I. SPb., 1869. Prilozheniya. Izvlecheniya iz zasedaniy neofitsial’nogo komiteta.

Grocul V. (2015) Bukharestskiy mir 1812 g. i formirovaniye novoy yugozapadnoy granitsy Rosii. Formirovaniye territorii rossiyskogo gosudarstva. XVI - nachalo XX V. (granitsy i geopolitika), Otv. red. Kudryavtseva E. P. - M. : IRI RAN: russkiy fond sodeystviya obrazovaniyu i nauke, 2015. S.130-158 [elektronniy resurs]. – Rezhim dostupa: https://cyberleninka.ru/article/v/buharestskiy-mir-1812-g-i-formirovanie-novoy-yugo-zapadnoy-granitsy-rossii

Grosul V. YA. (1979) Formirovaniye russko-turetskoy granitsy po Bukharestskomu miru 1812 goda // Formirovaniye granits Rossii s Turtsiyey i Iranom. XVIII - nachalo XX v. CH. II. M., 1979.

Petrov A.N. Voyna Rossii s Turtsiyey 1806-1812. – T. I-ІІ. – SPb., 1885.

Derzharkhiv Odes’koyi oblasti (State archives of Odessa region). F. 1. Ор. 214. Spr. 23 za 1816 r. 405 ark.

Zapiski grafa A. F. Lanzherona: Voyna Rossii s Turtsiyey. 1806 – 1812 gg., Russkaya starina. – 1907-1909.

Kukharuk O. (2009) Zadunays’ki kozaky v planakh rosiys’koho komanduvannya v viynu 1828-1829 rr., Chornomors’ka mynuvshyna. Zapyskyviddilu istoriyi kozatstva na pivdni Ukrayiny Naukovo-doslidnoho instytutu kozatstva Instytutu istoriyi Ukrayiny NAN Ukrayiny: Zb. nauk. pr. Vyp. 3. Odesa,2009. S. 71-75.

Natsional’nyy arkhiv Respubliky Moldova. F. 2. Op. 1. Spr. 220. Ark. 56, 159.

Nikiforov A.A. (1990) Russko-rumynskiye otnosheniya i formirovaniye granitsy, Voyenno-istoricheskiy zhurnal. 1990. № 12. S. 3-8.

Chertan E.E. Novyye dannyye ob ustanovlenii gosudarstvennoy granitsy Rossii po Dunayu v 1813-1817 godakh, Vekovaya druzhba. Kishinev, 1961. S. 254-257.

##submission.downloads##

Опубліковано

2018-12-27

Номер

№ 13 (2018)

Розділ

ПУБЛІКАЦІЯ ДОКУМЕНТІВ

Ліцензія

Авторське право (c) 2020 Чорноморська минувшина

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
  1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
  2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
  3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).