ДО ІСТОРІЇ ВИВЧЕННЯ КУЯЛЬНИЦЬКОГО (СОТНИКІВСЬКОГО) КЛАДОВИЩА М. ОДЕСИ
DOI:
https://doi.org/10.18524/2519-2523.2018.13.149391Ключові слова:
козацькі кладовища, некрополь, Одеса, Кульяник.Анотація
До уваги читачів запропоновано інформацію про історіографію вивчення кладовища передмістя Куяльник, що розташоване в межах міста Одеси й містить надгробки (хрести) подібні до нагробків запорозьких козаків. В замітці доводиться правильність датування найстаршого підписаного надгробку кладовища 1791 р., що свого часу стверджував дослідник Роман Шувалов. Висувається версія, що поховані на кладовищі могли бути колишніми чорноморськими козаками та їхніми нащадками, які пішли працювати до каменоломень Одеси. Вказується, що на кладовищі поховані в тому числі й родичі тих каменярів, які здобували каміння для спорудження сучасного символу Одеси – Потьомкінських сходів.Посилання
Honcharuk T.H. Zaporoz’ke kozatstvo ta Khadzhybey (Odesa). Seredyna XVI st. 1775 rik, Odesa kozats’ka. Naukovi narysy. Vydannya druhe, zminene ta dopovnene. Odesa, 2008. 239 c. [in Ukranian].
Derzharkhiv Odes’koyi oblasti. F. 59. Op. 2. Spr. 459. Ch. IV.
Derzharkhiv Odes’koyi oblasti. F. R-8187. Op. 1. Spr. 35.
Druzhinina E. I. Kyuchuk-Kaynardzhiyskiy mir 1774 goda (ego podgotovka i podpisaniye). M., 1955. 384 c.
ZHurnal voyennykh deystviy armiy Eya Imperatorskogo Velichestva 1770 goda. SPb., Bg. 351 s.
ZHurnal general-fel’dmarshala knyazya A. A. Prozorovskogo. SPb., Bg. 784 s.
Markevich A. Graf Ivan Pavlovich Kutaysov, Zapiski Odesskogo obshchestva istorii i drevnostey. T. 23. S. 113-132.
Moroz D. Kak spravlyali chernomortsy svoye novosel’ye na Tamani i kakiye byli po semu sluchayu rechi i pesni, Kiyevskaya starina. 1883. T. V. №1. C. 207.
Sapozhnikov I. V. Kamennyye kresty predmestiy Odessy (konets XVIII – XIX vv.) Il’ichevsk, 1999. 98 c.
Sbornik istoricheskikh materialov po istorii Kubanskogo kazach’yego voyska. SPb., 1896. T. 3. S. 200.
Skal’kovs’kyy A. O. Istoriya Novoyi Sichi abo ostann’oho Kosha Zaporoz’koho. Dnipropetrovs’k, 1994. 678 s. [in Ukranian].
Slyusar Yu. Istorychni tsvyntari Shkodovoyi hory yak ob”yekt uvahy naukovtsiv i krayeznavtsiv-amatoriv v ostannye desyatyrichchya ХХ st. ta osnova podal’shoho rozvytku istorychnoho krayeznavstva ta pam”yatkookhoronnoyi spravy na Odeshchyni, Visnyk Odes’koho istoryko-krayeznavchoho muzeyu. Lypen’ 2005 r. Odesa, 2005. S. 73-78.
Shpytal’ov H. H. Viys’kova sluzhba zaporoz’koho kozatstva v Rosiys’ko-turets’kykh viynakh 1768 – 1774 rokiv. Zaporizhzhya, 2004. 240 s. [in Ukranian].
Shuvalov R. Pro shcho rozpoviv nekropol’ (Kuyal’nyts’ke kozats’ke kladovyshche mista Odesy). Kyyiv, 1992. 89 s. [in Ukranian].
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2020 Чорноморська минувшина
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
