УЧАСТЬ ПОЛКОВОГО ОСАВУЛА РОМАНА СОГУТЧЕВСКОГО ТА ЗНАЧКОВОГО ТОВАРИША ГАВРИЛА ВАРЕНИКА В ОСАДЖЕНІ УСТЬ-ДУНАЙСЬКИХ БУДЖАЦЬКИХ КОЗАКІВ (на матеріалах Державного архіву Одеської області)
DOI:
https://doi.org/10.18524/2519-2523.2012.7.153918Ключові слова:
усть-дунайські козаки, БуджакАнотація
У статті на основі архівних та опублікований матеріалів досліджується роль осавулів Романа Согучевського та Гаврила Вареника у переселенні усть-дунайських буджацьких козаків у Буджаці.
Посилання
ДАОО. – Ф. 1. – Оп. 214. – Спр. 15 за 1817 р. – Арк. 2 – 21, 115 – 116.
Рябінін-Скляревський О. З життя Задунайської Січi // Україна. – 1929. – Кн. 34. – С. 7–34; Його ж. Кінець Задунайської Січі // Україна. – 1929. – Кн. 36. – С.40-71; Його ж. Задунайська Січ в народних переказах і письменстві // Науковий збірник історичної секції Української Академії наук,. – 1928 р. – С. 115 – 131.
Дорошенко Д.І. Нарис історії України. – К.,1992. – Т. 2. – С. 75 – 81.
Полонська-Василенко Н.Д. Історія України. – К., 1992. – Т. 2. – С. 143 – 146.
Лавров П.І. Історія Південно-східної України. – Львів, 1992. – С. 59 – 61.
Бачинський А.Д. Січ Задунайська. 1775–1828. Історико-документальний нарис. – Одеса, 1994. – 121 с.; Бачинський А.Д., Бачинська О.А. Козацтво на Півдні України (1775–1869). – Одеса, 1995. – 55 с.
Бачинська О. Дунайське козацьке військо. 1828–1868 рр. (До 170-річчя заснування). – Одеса, 1998; Ії ж. Усть-Дунайське Буджацьке козацьке військо. 1806 – 1807 рр.// Козацтво на Півдні України. Кінець XVIII – ХІХ ст./Авт.-упоряд.: О. А. Бачинська та ін. – Одеса, 2000. – С.118 – 140; Їі ж. Придунайський край – територія відновлення державотворчих традицій українського козацтва наприкінці ХVІІІ – ХІХ ст.// Зб. пр. молодих вчених та аспірантів. – К., 2001. – Т. 6. – С. 263 – 274; Їі ж. Козацтво в «післякозацьку добу» української історії (кінець ХVІІІ – ХІХ ст.). – Одеса, 2009; Їі ж. «Сказки «старих» запорожців або історія козацтва на Дунаї в біографіях // Запорозька старовина. Вип. 3. – Запоріжжя, 2005. – С. 5 – 18.
Сапожников И.В., Сапожникова Г.В. Запорожские и черноморские казаки в Хаджибее и Одессе (1770–1820). — Одесса, 1998; Сапожников И.В. Материалы по исторической географии дельты Дуная. — Одесса, 1998; Його ж. Матеріали з історичної географії та етнографії дельти Дунаю: (До 170-річчя скасування Задунайської Січі). — Іллічівськ, 1998; Його ж. Буго-Дністровська Запорозька Січ (1775–1780-ті рр.) // Хаджибей – Одеса та українське козацтво. 1415–1797. – Одеса, 1999. – С. 47 – 110.
ДАОО. – Ф. 1. – Оп. 214. – Спр. 11 за 1825 р. – Арк. 93 – 103, 178.
Там само. – Арк. 186 – 191.
Рябінін-Скляревський О. Задунайська Січ в народних переказах і письменстві. – С. 119.
ДАОО. – Ф. 1. – Оп. 214. – Спр. 15 за 1817 р. – Арк. 76 – 77, 80, 173 – 178.
Ложешник А. С. Участь значкового товариша Савелія Чернявського у переході задунайських козаків у підданство Російської імперії 1828 р. // Південний захід. Одесика. – Вип. 11. – Одеса, 2011 – С. 44 – 56.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2020 Чорноморська минувшина
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
