ПОВЕРНЕННЯ КАМ’ЯНЦЯ-ПОДІЛЬСЬКОГО ПІД ПОЛЬСЬКУ ВЛАДУ В 1699 р.: РЕАКЦІЇ В КРИМСЬКОМУ ХАНАТІ ТА ТУРЕЧЧИНІ

Анотація

В 1699 р. за умовами польсько-турецького Карловицького договору під владу Речі Посполитої, після 27 років турецької зверхності, повернулося потужне місто-фортеця Кам’янець-Подільський. Загалом, за умовами договорів з Австрією, Венецією, Польщею та Росією Османська імперія втратила досить значні території. Ця поразка зумовила зростання негативних настроїв в імперії стосовно центральної влади. Документи свідчать, що про втрату Кам’янця згадували під час низки резонансних політичних подій, які відбувалися в Кримському ханстві та в Туреччині на початку XVIII ст. Найважливішою причиною такої уваги саме до цього міста стало те, що воно було віддане колишньому противнику за домовленістю, а не в результаті збройної боротьби. Для зниження негативних суспільних настроїв влада імперії вживала різних заходів. Відомо, що з цією метою колишній гарнізон Кам’янця-Подільського був розташований у кількох прикордонних фортецях імперії. На територію Туреччини вояків з цього гарнізону не переводили. Також влада імперії зробила спробу перекласти вину за втрату міста на волоського правителя. Однак ця спроба була невдалою. Для татар, які виявляли значну активність, втрата Кам’янця мала велике значення з кількох причин. По-перше, місто перестало слугувати для них укріпленим опорним пунктом при здійсненні набігів на терени, які знаходилися під владою Речі Посполитої. По-друге, вони дуже болісно сприймали появу нових укріплених пунктів поблизу кордонів Кримського ханату, оскільки боялися вторгнення ворожих військ. По-третє, Карловицькі договори змушували їх змінити традиційний спосіб життя, оскільки забороняли здійснювати грабіжницькі набіги. Такі обставини призвели до виникнення в Криму реваншистських ідей, які існували також в Туреччині. В 1702 р. великий візир Далтабан Мустафа-паша, домовившись з кримським ханом, планував похід проти Російської держави. Візир хотів відновити владу Османської імперії на позиціях, які були втрачені під час війни. В той час він заявляв про намір захопити Кам’янець-Подільський. Після провалу цього плану почалося татарське повстання в Буджаку, яке очолив калгасултан Саадет-Гірей. Вдалося з’ясувати, що калга-султан звинувачував окремих представників влади Османської імперії у втраті Кам’янця. Одним із головних обвинувачень, які висувалися в той час турецькому султану Мустафі ІІ також було звинувачення у втраті цього міста. В результаті інциденту в Едірне Мустафа ІІ втратив свою владу.