Османський адміністративно-територіальний устрій Буджака й Очаківської землі
DOI:
https://doi.org/10.18524/2519-2523.2022.17.268819Ключові слова:
Буджак, Очаківська земля, Османська держава, адміністративний устрій, історико-географічний регіонАнотація
Османський територіально-адміністративний поділ Північно-Західного Причорномор’я формується протягом XV – XVIII ст. в межах історико-географічних земель, що входять до складу сучасних Молдови і України.
На територіях, що знаходяться виключно під владою Османської держави, відбувається поступове запровадження османської централізованої територіально-адміністративної системи управління, починаючи від формування найменших адміністративних одиниць до утворення санджаків і згодом до їх розвитку у складі Силістренсько-Очаківського еялету.
- Створення первинного адміністративного управління – формування цивільних громад самоврядування та їх територіального поділу в Буджаку і Очаківській землі.
- Судово-адміністративне управління та фіскально-територіальний поділ Північно-Західного Причорномор’я. 3. Утворення санджаків у Північно-Західному Причорномор’ї та утворення Силістренсько-Очаківського еялету. Окрім зазначеного, на відкупних землях наданих кримському хану встановлено структури кримсько-татарської адміністрації над ордами, а також організовано території з переважно християнським населенням.
Відповідно архівних даних, територія Північно-Західного Причорномор’я у своєму військово-адміністра-тивному устрої поділена на три послідовно створені санджаки: Аккерманський, Бендерський та Очаківський, які є складовою частиною Силістренсько-Очаковського еялету. Водночас на ранньому етапі свого існування Аккерманський і Силістренський санджаки були основою для створення зазначеного еялету. Кожний санджак вміщував декілька судово-адміністративних округів – каза. Зокрема Аккерманський санджак охоплював основну частину Буджака і південно-західну окраїну Очаківської землі.
До Аккерманського санджака входили каза Аккерман, Кілія, Татарбунар та Ісмаіл-ґєчєді. Бендерський санджак охоплював території однойменної каза і подністровські володіння Очаківської землі. Очаківський санджак містився на більшій частині Буго-Дністровського межиріччя, за виключенням придністровського регіону. Управління кадіїв здійснювалось над об’єднаними громадами – нахіє і відкупних територіях – мукатаа.
Загалом, основна частина османських володінь у регіоні Північно-Західного Причорномор’я підлягала централізованому адмініструванню османської вертикалі влади, де застосовувався сталий територіально-адміністративний устрій провінційного поділу Османської держави. Окрім цього, в регіоні містилась сукупність земель з різним способом адміністративного устрою без єдино визначеної системи управління, яке базувалось на традиційних формах організації цих громад і як правило підпорядковувалось адмініструванню Кримського ханства.
Посилання
Numaralı Mühimme Defteri (966-968/1558-1560). Ankara,1993. С.247-248, док.№ 556 (2 Ra 967 / 02.12.1559); C. 421-422, док. № 936 (13 R 967/12.01.1560).
Beldiceanu N. La Moldavie Ottomane à la fin bu XV siècle et au début du XVI siècle. Revue des études islamiques. №2. 1969, Paris.
Birken, A. Die Provinzen des Osmanischen Reiches. Wiesbaden, 1976.
Başkanlık Osmanlı Arşivi (далі – BOA). Fon adı: “A.{DVNSAHK.Ö.”, Defter № 1-49. [1742 – 1874].
BOA. Fon adı: “A.NŞT.”, Defter № 1161, sayfa 4. [17 Ş 1007 / 15.03.1599].
BOA. Fon adı: “A.NŞT.”, Defter № 1355, sayfa 6-7.
BOA. Fon adı: “A_{DVNSMHM.d.”, Dosya № 49. Gömlek № 337. [991 (1583-1584)].
BOA. Fon adı: “A_{DVNSMHM.d.”, Dosya № 53. Gömlek № 328. [992 (1584-1585 )].
BOA. Fon adı: “AE.SAMD.II.”, Dosya № 1 , Gömlek № 20, [1104 L 12 / 16.06.1693].
BOA. Fon adı: “C.AS.”, Dosya № 1024, Gömlek № 44915. [1192 Z 19 / 08.01.1779].
BOA. Fon adı: “C.AS.”, Dosya № 1096, Gömlek № 48376 [1195 B 09 / 01.07.1781].
BOA. Fon adı: “C.AS.”, Dosya № 1222, Gömlek № 54863. [1184 Ra 24 / 18.07.1770].
BOA. Fon adı: “C.AS.”, Dosya № 319, Gömlek № 13206 , [1197 Ca 14 / 17.04.1783].
BOA. Fon adı: “C.AS.”, Dosya № 344, Gömlek № 14273 [1178 C 11 / 06.12.1764].
BOA. Fon adı: “C.AS.”, Dosya № 43, Gömlek № 1994, [1110 Ş 14 / 15.02.1699].
BOA. Fon adı: “C.AS.”, Dosya № 60, Gömlek № 2827. [1182 Ş 18 / 28.12.1768].
BOA. Fon adı: “C.AS.”, Dosya № 73, Gömlek № 3438, [1180 M 02 / 10.06.1766].
BOA. Fon adı: “C.AS.”, Dosya № 932, Gömlek № 40372 [1189 R 08 / 08.06.1775].
BOA. Fon adı: “C.AS.”, Dosya № 957, Gömlek № 41605. [1202 S 18 / 29.11.1787].
BOA. Fon adı: “C.BDL.”, Dosya № 90, Gömlek № 4494, [1178 Ş 29 / 21.02.1765].
BOA. Fon adı: “C.DH.”, Dosya № 32, Gömlek № 1559, [1121 Ra 29 / 08.06.1709].
BOA. Fon adı: “C.EV.”, Dosya № 485, Gömlek № 24515. [1195 C 29 / 22.06.1781].
BOA. Fon adı: “C.EV.”, Dosya № 508, Gömlek № 25691 [1184 Ş 29 / 18.12.1770].
BOA. Fon adı: “C.MF.”, Dosya № 141, Gömlek № 7046 [1178 R 29 / 26.10.1764].
BOA. Fon adı: “C.ML.”, Dosya № 13, Gömlek № 599, [1127 Za 06 / 03.11.1715].
BOA. Fon adı: “C.ML.”, Dosya № 282, Gömlek № 11576. [1215 Z 20 / 04.05.1801].
BOA. Fon adı: “C.ML.”, Dosya № 587, Gömlek № 24175, [1193 Z 29 / 07.01.1780].
BOA. Fon adı: “C.ML.”. Dosya № 783. Gömlek № 31937 [1192 Ra 29 / 27.04.1778].
BOA. Fon adı: “C.MTZ.”, Dosya № 19, Gömlek № 923, [1144 Za 13 / 08.05.1732].
BOA. Fon adı: “C.MTZ”, Dosya № 3, Gömlek № 117, [1194 Za 19 / 16.11.1780].
BOA. Fon adı: “HAT.”, Dosya № 10. Gömlek № 331A. [1197 Za 20 / 17.10.1783].
BOA. Fon adı: “HAT.”, Dosya № 952, Gömlek № 40880. [1243 Z 29 / 12.07.1828].
BOA. Fon adı: “IE.AS.” Dosya № 11, Gömlek № 1001.
BOA. Fon adı: “MAD”, Defter № 21670.
BOA. Fon adı: “MAD”. Defter № 0607 [1077 / 1666-1667].
BOA. Fon adı: “MAD”. Defter № 4023. [1102 Z 29 / 23.09.1691].
BOA. Fon adı: “TK.d”. Defter № 83 [1597].
BOA. Fon adı: “TT.d”. Defter № 475 [977 / 06.1569-06.1570].
BOA. Fon adı: “TT.d”. Defter № 483 [977 / 06.1569-06.1570].
BOA. Fon adı: “TT.d”. Defter № 542.
BOA. Fon adı: “TT.d”. Defter № 566.
BOA. Fon adı: “TT.d”. Defter № 701 [1570].
Călători străini despre ţările române. Vol. ІІІ-VІ. Bucureşti, 1968, 1980.
Catalogul documentelor turceşti. Vol.II. (1455-1829). Întocmit de Mihail Guboglu. Bucureşti, 1965.
Costăchescu N. Documentele moldoveneşti înainte de Ştefan cel Mare. Vol. II. Iaşi, 1932.
Cronici turceşti privind ţările române. Vol.I-II. Sec. XV – mijlocul sec. XVII. Volum întocmit de Mihail Guboglu şi Mustafa A. Mehmet. Bucureşti, 1966.
Documente privitoare la istoria Românilor. Vol. XI: adunate, adnotate şi publicate de N. Iorga. Bucureşti, 1900. № CCXLVI.
Documente turceşti privind istoria României. Întocmit de Mustafa A. Mehmet. Vol.I. 1455-1774. Vol. II. 1774-1791 Vol.III. 1791-1812.. Bucureşt, 1976, 1983, 1986.
Emecen F. M. Yavuz sultan Selim. I Baskı. 2010.
Emecen F. Sultan Süleyman Çağı ve Cihan Devleti. – In: TÜRKLER., Cilt. 9, Ankara, 2002.
Evliyâ Çelebi b. Derviş Mehemmed Zıllî. Evliyâ Çelebi seyahatnâmesi. Topkapı Sarâyı Kütüphanesi Bağdat 307 Numaralı Yazmanın Transkripsiyonu – Dizini. III.-V. Kitap. Hazırlayanlar: Yücel Dağli, Seyit Ali Kahraman, İbrahim Sezgin. 1. baskı – İstanbul, 2001.
Gökbilgin M. T. Kanunî sultan Süleyman devri başlarında Rumeli eyaleti, livaları, şehir ve kasabaları. Belleten. Türk Tarih Kurumu. Cilt XX. Sayı 78. Ankara, Nisan, 1956.
Gökbilgin M. Asırlarda Edirne ve Paşa Livası: Vakıflar, Mülkler, Mukataalar. Istanbul, 1952.
Gradeva R. Administrative System and Provincial Government in the Central Balkan Territories of the Ottoman Empire, 15th C. The Turks. Vol. 3. Ottomans. Ankara, 2002.
Guboglu, M. Inscripţia sultanului Suleiman Magnificul în urma expediţiei în Moldova (1538/945). Studii. Revista de istorie. №2-3. Bukureşti, 1956.
İhsanoğulu E. History of The Ottoman State, Society & Civilization. V.1. Istanbul, 2001.
Inalcık H. The Ottoman Empire. The Classical Age 1300-1600. London, 1994.
Katalog dokumentów tureckich. Dokumenty do dziejów polski i krajów ościennych w latach 1455-1672. Opracował Zygmunt Abrahamowicz / Katalog rękopisów orientalnych ze zbiorów polskich. Tom I. Część 1. Warszawa, 1959.
Keleş H. Akkerman Sancağı’nda Yavuz Sultan Selim Han Vakıfları. G.Ü. Gazi Eğitim Fakültesi Dergisi. Cilt.21, Sayı 2. Ankara, 2001.
Kılıç O. Beylerbeylikler/Eyaletler, Kaptanlıklar, Voyvodalıklar (1362-1799). Türkler. Сilt.9. Ankara, 2002.
Kılıç O. XVII. Yüzyılın İlk Yarasında Osmanlı Devleti’nin Eyalet ve Sancak Teşkilatlanması. Osmanlı. Cilt.6, Ankara, 1999.
Kolodziejczyk D. 1795`e Kadar Osmanlı-Leh İlişkilerinin Karakteri Üzerine Bazı Tespitler. Türkler. Cilt.9, Ankara, 2002.
Kołodziejczyk, D. Podole pod panowaniem tureckim. Ejalet Kamieniecki. 1672-1699. Warszawa, 1994.
Maxim M. Ţările Române şi Imperiul Otoman. Istoria Românilor. Vol. V. O epocă de înnoiri în spirit European (1601-1711/1716). Bucureşti, 2002.
Mühimme defterleri. № 1. p.163. dok. № 923 (7.XI.1554).
Mühimme defterleri. № 2. p.208. док.№1880, 5/ І /1557.
Skarbiec dyplomatów papieskich, królewskich, książęcych; uchwal narodowych, postanowień różnych władz i urzędów posługujących do krytycznego wyjaśnienia dziejów Litwy, Rusi Litewskiej i ościennych im krajów. Zebrał i w treści opisał Ignacy Daniłowicz. Tom II. Wilno, 1862, Dok. № 1562. Rok 1431.
Tuncer H. Aynî Ali Efendi: Osmanlı İmparatorluğu’nda Eyalet Taksimatı. Ankara, 1964.
Tuncer H. Osmanlı İmparatorluğunda toprak hukuku, arazi kanunları ve kanun açıklamaları. Ankara, 1962.
Veliman, V. Noi precizări în legătură cu haraciul Moldovei la mijlocul secolului al XVI-lea. Revista de arhivelor. 1984. N2. p. 203-212.
Veliman V. Relaţiile Româno-Otomane, 1711-1821: Documente turceşti. Bukureşti, 1984. Doc. № 136.
Абрагамович З. Старая турецкая карта Украины с планом взрыва Днепровских порогов и атаки турецкого флота на Киев. Восточные источники по истории народов Юго-Восточной и Центральной Европы/под ред. А. С. Тверитиновой. Т. II. Москва, 1969.
Аствацатуров Г. Бендерская крепость. Бендерy, 1997.
Бачинский А. Д., Добролюбский А. О. Буджакская орда в XVI-XVII вв. (Историко-археологический очерк). Социально-экономическая и политическая история Молдавии периода феодализма. Кишинев, 1988.
Беер. История о жизни и делах молдавского господаря князя Константина Кантемира. Москва, 1783.
Грозданова Е. Налог джизье с балканских земель в системе доходов государственной казны Османской империи (по турецким документам). Восточные источники по истории народов Юго-Восточной и Центральной Европы /под ред. А. С. Тверитиновой. Т. III. Москва, 1974.
Димитров Стр., Жечев Н., Тонев В. История на Добруджа. Т. III. София, 1988.
Калицин, М., Мутафова Кр. Подбрани османски документи за Търново и Търновска каза. Велико Търново, 2003, с. 64, №2; с. 264, №20; с. 266, № 21.
Киртоагe И. Г. Три новyх османских документа по истории Молдавии. Известия Академии наук Молдавской ССР. Серия общественнyх наук. № 3. Кишинев, 1989.
Киртоагe И. Г. Юг Днестровско-Прутского междуречья под Османским владyчеством (1484-1595). Кишинев, 1992.
Киртоагe И. Г. Административно-территориальное деление юга Днестро-Прутского междуречья под турецким владычеством в XVI – первой половине XVIII века. Социально-экономическая и политическая история Молдавии периода феодализма. Кишинев, 1988.
Ковачев Р. Самоков и Самоковската каза през ХVІ век според описи на Истанбулския османски архив. София, 2001.
Материалы для истории Крымского ханства, извлеченные по распоряжению Императорской Академии Наук, из Московского Главного Архива Министерства Иностранных Дел/ изд. В. В. Вельяминов-Зернов. Санкт-Петербург, 1864.
Мохов Н. А. Молдавия эпохи феодализма (От древнейших времен до 1812 г.). Кишинев, 1964.
Нарушевич А. Таврикия или известия древнейшия и новейшия, о состоянии Крyма, и его жителях до наших времен. Киев, 1788.
Народна Библиотека Св.Св. Кирил и Методи (далі – НБКМ), Ориенталски отдел. Фонд № 1. Арх.ед. 14646.
НБКМ, Ориенталски отдел. Фонд № 309А. Арх.ед. 32.
НБКМ, Ориенталски отдел. Фонд № 311А. Арх.ед. 2.
НБКМ, Ориенталски отдел., Фонд № 1. Арх.ед. 14646. Л. 1-3.
НБКМ, Ориенталски отдел., Фонд № 1. Арх.ед.15937. [1126 Safar 18 / 05.03.1714]
НБКМ, Ориенталски отдел., Фонд № 311А. Арх.ед. 2.
НБКМ, Ориенталски отдел., Фонд № 311А. Арх.ед. 73. Л. 1.
НБКМ, Ориенталски отдел., Фонд № Тч Арх.ед. 57/24.
НБКМ, Ориенталски отдел., Фонд ОАК. Арх.ед.178/22;
Недков Б. Османо-турска дипломатика и палеография. Т. I. София, 1966.
Обрешков В. Типология на административно-териториалното деление на Балканите (средата на ХІV – ХV век). Студия Балканика. № 23: Изследвания в чест на чл.-кор. професор Стр. Димитров. Т. 1. София, 2001.
Османская империя в первой четверти XVII века. Москва, 1984.
Петрунь Ф. Нове про татарську старовину Бозько-Дністрянського степу. Східний світ. № 6. 1928.
Присоединение Крыма к России: Рескрипты, письма, реляции и донесения: В 4-х томах. Под редакцией Дубровина Н.Ф. Т. I: 1775-1777гг. Т. II: 1778 г. T.I II: 1779-1780 гг. Санкт-Петербург, 1885-1887.
Радушев Е., Ковачев Р. Опис на регистри от Истанбулския Османски Архив към генералната дирекция на държавните архиви на Република Турция. София, 1996.
Середа О. Османсько-українське степове порубіжжя в османсько-турецьких джерелах XVIII ст. [= XVIII. Yüzyıl Osmanlı Belgeleri Işığında Osmanlı-Ukrayna Bozkır Serhatti]: [монографія]. Одеса: Астропринт, 2015.
Смирнов В. Д. Крымское ханство под верховенством Оттоманской Порты в XVIII ст. Одесса, 1889.
Стойков Р. Болгарские деревни и их население в кратких реестрах, джизье XVII в. Восточные источники по истории народов Юго-Восточной и Центральной Европы /под ред. А. С. Тверитиновой. Т. II. Москва, 1969.
Халиппа П. Н. Бессарабия до присоединения к России. Исторический очерк. Извлечено из «Бессарабского Сельскохозяйственного календаря» на 1914 г. Кишинев, 1914.
Цветкова, Б. За режима на стопанската обмяна между румънските и българските придунавски земи през XVI век – В: Българо-румънски връзки и отношения през векове (XII- XIX в.): Изследвания. Т. 1. София, 1965.
Цветкова Б. Проучвания на градско стопанство ХV – ХVI век. София, 1972.
Agenția Națională a Arhivelor. F. 1. Op. 1. D. 3639.
Российский государственный архив древних актов. Ф. 293. Оп. 1. Д. 418. Л. 232.
Губоглу М. Турецкий источник 1740 г. о Валахии, Молдавии и Украине. Восточные источники по истории народов Юго-Восточной и Центральной Европы / под ред. А. С. Тверитиновой. Т. I. Москва, 1964.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
