Український інтелектуал Трохим Зіньківський та збереження історичної пам’яті про Тараса Шевченка

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.18524/2519-2523.2022.17.268828

Ключові слова:

«Кобзар», «Молода Україна», українська національна свідомість, українська національна ідентичність, українська справа, Шевченкові роковини

Анотація

Особистість Трохима Зіньківського (1861–1891) залишається ще маловідомою і недостатньо розробленою у сучасному українському історіописанні. Метою статті є  вивчення постаті Трохима Зіньківського в контексті проблеми збереження історичної пам’яті про Тараса Шевченка. Ця тема є важливою з погляду на ширшу проблематику формування й утвердження української національної свідомості й ідентичності, особливо на прикладі яскравого представника свідомого українства з південноукраїнського регіону. Методами дослідження є персоналістичний, історико-генетичний та історико-системний. Джерела: опубліковані епістолярії Т. Зінь-ківського та його адресатів, спогади сучасників,  біографічні статті в українській пресі початку ХХ ст. тощо. Основні результати полягають у з’ясуванні особливостей формування світогляду Т. Зіньківського за умов гноблення південноукраїнських земель російським імперським режимом, зокрема в Бердянську, Феодосії та Одесі, утвердження його українського національно-демократичних поглядів під час навчання і військової служби у Смілі, Шполі та Умані, в Києві та Санкт-Петербурзі. Зазначено, що важливим чинником розвитку його української свідомості й ідентичності стало сімейне виховання, яке прищепило любов до рідної мови та сформувало християнські релігійні цінності. Свою помітну роль відіграло коло читання, до якого входив Шевченківський «Кобзар» поряд з іншими літературними творами українських та зарубіжних письменників; а також українська народна творчість. У найближче коло осіб, які істотно вплинули на становлення світогляду українського діяча, входили В. Кравченко, Л. Смоленський, Б. Грінченко, М. Комаров, цілий ряд представників української колонії у Санкт-Петербурзі.

У статті простежено основні етапи інтелектуальної та громадської діяльності українського діяча у справі збереження історичної пам’яті про Кобзаря. Зазначено, що вже у середині та другій половині 80-х рр. ХІХ ст. Т. Зіньківський розпочав роботу в царині українського письменства, опікувався перекладацькою діяльністю. У Петербурзі він зміг приступити до ширшої праці на користь українства і став ідейним лідером молодих українців. Потужна життєва енергія діяча органічно поєднувалась з послідовними й переконаними діями в ім’я української справи. У молодіжному гуртку на Шевченкових роковинах Т. Зіньківський прочитав ряд рефератів, таких як «Національне питання в Росії», «Шевченко в світлі європейської критики», «Молода Україна» та ін. Винятково важливе значення мав його реферат «Тарас Шевченко в світлі європейської критики», який був прочитаний українською мовою на вечорі 25 лютого 1889 р. в столиці імперії. Цей виступ, підготовлений здебільшого на французьких, австрійських, німецьких, польських історіографічних джерелах, представляв Кобзаря фігурою світового поетичного масштабу і руйнував уявлення російської столичної публіки  про українців та українську мову як щось провінційне та меншовартісне. Висновки. Т. Зіньківський став одним з найяскравіших репрезентантів покоління «Молодої України». Нетривала, але важлива інтелектуальна діяльність ідейного лідера молодих українців, зокрема  виступи на Шевченкових роковинах, публікації рефератів, епістолярії, привертала увагу сучасників до постаті Тараса Шевченка, до його поетичної спадщини; актуалізувала питання збереження історичної пам’яті про Кобзаря як провідника національних цінностей українців. Доведено, що впродовж 1880-х – на початку 1890-х рр. інтелектуальна діяльність Т. Зіньківського сприяла поступу української громадської справи та національної науки, утвердженню української національної свідомості серед покоління молодих українців. Практичне значення статті в тому, що наданий матеріал матиме інтерес для фахівців у контексті вивчення етнонаціональної  історії України другої половини ХІХ ст. Оригінальність статті полягає в осягненні недостатньо вивчених аспектів діяльності українського інтелектуала, який стояв біля витоків ідеї «Молодої України». Наукова новизна в актуалізації  інтелектуальної діяльності Т. Зіньківського у справі збереження української національної пам’яті та формування національної свідомості й ідентичності.

Посилання

Василько Ан. [Ніковський, А.]. Трохим Зіньківський (1861–1891 р.). Рада.1911. № 128, 8(21) іюня. С. 2. URL: http://irbis-nbuv.gov.ua/cgi bin/irbis_ir/cgiirbis_64.exe?Z21ID=&I21DBN=NAV&P21DBN=ELIB&S21STN=1&S21REF=10&S21FMT=online_G&C21COM=S&S21CNR=20&S21P01=0&S21P02=0&S21P03=FF=&S21STR=00000580/128 (дата звернення: 07.09.2022).

Василько Ан. [Ніковський, А.]. Трохим Зіньківський (1861–1891 р.) (В пятидесятилітні роковини народження). Рада. 1911. № 165, 23 іюля (5 серпня). С. 2-3. URL: http://irbis-nbuv.gov.ua/cgi bin/irbis_ir/cgiirbis_64.exe?Z21ID=&I21DBN=NAV&P21DBN=ELIB&S21STN=1&S21REF=10&S21FMT=online_G&C21COM=S&S21CNR=20&S21P01=0&S21P02=0&S21P03=FF=&S21STR=00000580/165 (дата звернення: 07.09.2022).

«Віддати зумієм себе Україні». Листування Трохима Зіньківського з Борисом Грінченком / вступ. стаття, археограф. передмова, упоряди., комент., примітки, підгот. текстів, добір ілюстр. матер. д-ра філол. наук, проф. С. С. Кіраля. Київ; Нью-Йорк, 2004. 520 с.

Галин М. Сторінки з минулого. Київ. 1887 – 1897. Хроніка 2000. Вип. 51–52. Київ: Фонд сприянню розвитку мистецтв, 2002. С. 195 –225.

Грушевський М. С. Щоденник (1888–1894 рр.) / підгот. до вид., переднє слово, упоряд., комент. і післямова Л. Зашкільняка. Київ: Ін-т укр. археогр. та джерелозн. імені М. С. Гру-шевського, 1997. 264 с.

Єфремов, С. Щоденник. Про дні минулі (спогади). Київ: Темпора, 2011. 792 с.

Кіраль, С. «Апостол Молодої України». Трохим Зіньківський у контексті доби: монографія. Київ: Вид-во «Кит», 2002. 322 с.

Кіраль С. Спогади Василя Кравченка про Трохима Зіньківського (вступна стаття, публікація, коментарі). Київська старовина. 1997. № 3/4. С. 157 - 175.

Листування Івана Липи (1892 – 1922) / упоряд. І. Стамбол. Київ: Темпора, 2020. 576 с.

Лотоцький, О. Сторінки минулого: у 3 ч. Ч. І / ред. Р. Смаль-Стоцький. Варшава :

[б. в.], 1932. 286 с. URL: https://dlib.kiev.ua/items/show/597. (дата звернення: 07.09.2022).

Лотоцький, О. Сторінки минулого: у 3 ч. Ч. ІІ / ред. Р. Смаль-Стоцький. Варшава: Український Науковий Інститут у Варшаві, 1933. 486 с. URL: https://diasporiana.org.ua/wp-content/uploads/books/21496/file.pdf (дата звернення: 07.09.2022).

Чикаленко Є. Спогади (1861–1907): Докум.-худож. вид. / передм. В. Шевчук. Київ: Вид-во «Темпора», 2003. 416 с.

Чикаленко Є., Ніковський А. Листування. 1908 – 1921 роки / упоряд.: Н. Миронець, Ю. Се-реденко, І. Старовойтенко; вступ. ст.: Ю. Середенко, І. Старовойтенко. Київ: Темпора, 2010. С. 64-65.

##submission.downloads##

Опубліковано

2022-12-31

Номер

Розділ

СТАТТІ