Паланковий устрій Чорноморського козацького війська

Автор(и)

  • Олександр Ложешник Аспірант кафедри історії України та спеціальних історичних дисциплін Одеського національного університету імені І. І. Мечникова, Україна https://orcid.org/0000-0002-4515-5511

DOI:

https://doi.org/10.18524/2519-2523.2022.17.268832

Ключові слова:

Чорноморське козацьке військо, Буго-Дністровське межиріччя, паланка, паланковий полковник, функціональні обов’язки

Анотація

Мета статті полягає у висвітленні локальної проблематики відродження паланкового устрою, властивого для земель Запорозької Січі в Очаківському степу під час перебування Чорноморського війська. На основі опублікованих матеріалів Державного архіву Краснодарського краю та досліджень П. Короленка проаналізовано адміністративно-територіальний устрій Чорноморського війська під час його перебування в Буго-Дністровському межиріччі (1790-1792 рр.) та охарактеризовано функціональні обов’язки паланкового полковника.

Нижня частина Очаківського степу, Буго-Дністровське межиріччя, під час перебування на ній Чорноморського війська, була розділена на три паланки – Подністрянську (центральну), Березанську та Кінбурнську на чолі з паланковими полковниками зі старшинами-помічниками.

Паланковий полковник відповідав за збереження військового майна та за збільшення прибутків, що надходили до військової скарбниці. Через лісників він охороняв військові ліси, відпускаючи жителям деревину лише для облаштування будинків; віддавав на відкуп частину риболовних заводів та продаж спиртних напоїв стороннім особам із внесенням відкупу у військову казну, орендував «стороннім людям» вільну землю під випас худоби, збирав податок з циган, що ночували на військовій території тощо. Він втілював у паланці владу Коша, власне – владу козацької громади.

Посилання

Бумаги князя Григория Александровича Потемкина-Таврического: в 3 т. / ред. Н. Ф. Дубровина. СПб., 1895. Вып. 1790-1793 гг. 375 с.

Голобуцкий В. А. Черноморское казачество. Київ: Академия наук УССР, 1956. 416 с.

Де-Волант Ж. Ф. Очерк моей службы в России 1787-1811 гг. Одесса: Одесский морской торговый порт, 1999. 136 с.

Дмитренко И. И. Сборник исторических материалов по истории Кубанского казачьего войска: в 4-х т. СПб., 1896. Т. 3: 1787–1795. 799 с.

Дубровин Н. Ф. Сборник военно-исторических материалов. СПб.: Воен. тип., 1895. Вып. 8: Бумаги князя Григория Александровича Потемкина-Таврического: 1790-1793 гг. 375 с.

Иванов П. Черноморские казаки в Слободзее // ЗООИД. 1902. Т. 24. С. 80–91.

Короленко П. П. Кошевые атаманы Черноморского казачьего войска XVIII ст. СПб.: Вестн. казачьих войск, 1896. 48 с.

Короленко П. П. Предки кубанских казаков на Днепре и на Днестре. Екатеринодар: Тип. П. Ф. Бойко, 1900. 203 с.

Короленко П. П. Черноморское казачье войско (1775-1792 гг.). Екатеринодар: Типо-литогр. А. П. Сташевского, 1892. 64 с.

Короленко П. Черноморцы. СПб.: В Тип. Департамента уделов, 1874. 212 с.

Наследие Ф. П. Де-Волана: Из истории порта, города, края / авт-сост.: Н. П. Павлюк, Т. Н. Глеб-Кошанская. Одесса: Астропринт, 2002. 256 с.

Сапожников І. В. Запорізькі і чорноморські козаки у Хаджибеї та Одесі (1770-1820-ті роки) / І. В. Сапожников, Г. В. Сапожникова. Одеса: ОКФА, 1998. 125 с.

Хаджибей-Одеса та українське козацтво (1415–1797): до 210 річниці штурму Хаджибейського замку / Т. Г. Гончарук, С. Б. Гуцалюк, І. В. Сапожников, Г. В. Сапожникова. Одеса, 1999. 400 с.

##submission.downloads##

Опубліковано

2022-12-31

Номер

№ 17 (2022)

Розділ

КОЗАКОЗНАВЧІ СТУДІЇ

Ліцензія

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
  1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
  2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
  3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).