Козацька топографія Стамбула та його околиць у середині ХІХ ст.

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.18524/2519-2523.2022.17.268833

Ключові слова:

Стамбул, Мехмед Садик-паша (Михайло Чайковський), османські козаки, історичний туризм

Анотація

Топографія Стамбула є калейдоскоп-пічною, відображаючи різні періоди та складові історичного процесу мегаполіса від античності до сьогодення. Османський період теж не є одноманітним і включає в тому числі таку складову, як корпоративна то-пографія – вона пов’язана з різними групами населення, які відігравали ту чи іншу роль в історії столиці імперії. В корпоративній слід виділити топографію, пов’язану з османсь-кими мілітарними формуваннями, як от яничарами, військовим флотом тощо. І однією зі складових цього мілітарного сліду є ко-зацький – пов’язаний з османськими козацьки-ми полками, створеними у 1853 р. під керів-ництвом Мехмеда Садик-паші (Чайковського). До 1870-х рр. казарми, штаб-квартира, резиденції офіцерів, заміська колонія Адампіль, приміські маєтки тощо стали місцями розташування османських козаків, відігравши важливу роль в оформленні уявлення про Царгород, як про місто мультикультурне. Спогади, архівні документи, преса, світлини дозволяють прослідкувати не лише розташу-вання, але й подробиці побуту, особливості світосприйняття козаків багатонаціо-нального походження, які в час танзимату стали певною моделлю формування нової османської армії. Результатом цього став визначний як вплив османських козаків на європеїзацію турецького суспільства, так і трансформація сприйняття в його середовищі слов’янських народів (болгар, поляків, ук-раїнців). Практичним результатом статті є локалізація історичних подій, пов’язаних з османським козацтвом, що може стати керівництвом для екскурсійного маршруту та збереження культурної спадщини.

Посилання

Adamska J. Dom pamieci Zofii Ryzy: Adampol-Polonezkoy.Warszawa, 2004. 68 s.

Badem C. The Ottoman Crimean War (1853-1856). Leidem-Boston, 2010.

Chudzikowska J. Dziwne życie Sadyka Paszy o Michale Czajkowskim. PIW. 1971.

Gümüs M. Mehmed Sadik Pasa (Michal Czajkowski) ve Osmanli devlet’nde kazak suvari alayi. Turkish studies. V. 5/3. 2010. P.1362-1375.

Metin E. Wanda ya da Mehmed Sadik (Çayka) paşa’nin türkiye anekdotlari. Tarih dergisi. Istanbul, 2017. Sayi 65 (2017 / 1). S. 99-118.

Rawita-Gawronski Fr. Michal Czaykowski (Sadyk-pasza). Jego zycie, dzialalnosc wojskowa i literacka. Zarys biograficzny. Petersburg, 1901.

Saadet Büyük. Michał Czajkowski (Sadik Pasha) and his cossack cavalry regiment/ In Partial Fulfilment of the Requirements for the Degree of master of arts. Ankara, 2013. 135 p.

Записки Михаила Чайковского. Русская старина. 1898. № 6. С. 672-673.

Записки Михаила Чайковского. Русская старина. 1898. № 7. С. 208.

Полторак В. М. У чотирикутнику європейських столиць: Михайло Чайковський та османські козаки в модернізації Південно-Східної Європи. Одеса. Одеса, 2018. 212 с.

Рибак М. Михайло Чайковський – Мегмет Садик Паша. Альманах українського національного союзу. Нью-Йорк, 1971. С. 86-97.

Стойчев И.К. Казак-алая на Чайковски. София, 1944.

##submission.downloads##

Опубліковано

2022-12-31

Номер

№ 17 (2022)

Розділ

КОЗАКОЗНАВЧІ СТУДІЇ

Ліцензія

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
  1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
  2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
  3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).