УЖИВАННЯ НАЗВИ «УКРАЇНА» В ОФІЦІЙНОМУ ЛИСТУВАННІ ГЕТЬМАНА І. МАЗЕПИ ТА ЙОГО РЕСПОНДЕНТІВ (1700–1709 рр.)
DOI:
https://doi.org/10.18524/2519-2523.2023.18.292452Ключові слова:
Україна, поняття, Військо Запорозьке, Іван Мазепа, лінгвістична конструкція, Річ Посполита, Московське царство, Шведське королівство, епістолярійАнотація
Мета статті полягає у висвітленні уживання назви «Україна» в офіційному епістолярії гетьмана Івана Мазепи у площині його стосунків як з урядами Московського царства, Речі Посполитої та Шведського королівства так і у контексті внутрішньо-політичних відносин у Війську Запорозькому.
Методологічні підходи полягають у дослідженні даних історичних проблем через призму понятійної історії та розкриваються автором статті за допомогою діахронно-семантичного методу в напрямку історико-лінгвістичного аналізу лексем зі словами «Україна» та «Український», що були уживані у письмовому дискурсі протягом 1700–1709 рр.
Наукова новизна. Доведено, що, зважаючи на події Великої Північної війни 1700–1721 рр., уряд Війська Запорозького не тільки брав у ній активну участь, але й вів велику переписку з ворогуючими сторонами. У даному цікавому дипломатичному спілкуванні між Батурином, Варшавою, Москвою та Стокгольмом неодноразово вживалася назва «Україна». Доповнено висновки істориків щодо вивчення текстів міжнародного та внутрішньо-політичного епістоляріїв гетьмана І. Мазепи.
Висновки. Визначено, що в текстах договорів й дипломатарії гетьманського уряду зі своїми зовнішньополітичними союзниками та ворогами протягом досліджуваного історичного періоду неодноразово, як синонімічна понятійна назва держави Військо Запорозьке, вживався політонім «Україна».
Даний політонім використовувався гетьманським урядом в переписці Війська Запорозького з Річчю Посполитою, Московською державою та Шведським королівством для маркування території, як впродовж другої половини XVII – початку XVIII ст., знаходилася під владою гетьмана І. Мазепи, а перед тим його попередників на гетьманській посаді. При цьому, в монарших канцеляріях Варшави, Москви та Стокгольма у дипломатичних актах вживалися узгоджені, з гетьманським урядом Війська Запорозького, офіційні понятійні словосполучення зі словами «Україна» та «Український» як: «Українські фортеці», «Українські кордони», «Українська вольність» «боронити Україну», «ціла Україна», «сьогобічна Україна» тощо. Досліджено інші смислові конструкції, що з’являлися за допомогою слів «Україна» та «Український» впродовж 1700–1709 рр. в офіційному дискурсі країн Східної та Північної Європи.
Посилання
Apanovych, O. (1969). Zbroini syly Ukrainy pershoi polovyny XVIII st. Kyiv: Naukova dumka. 312 p. [in Ukrainian].
Arkhiv Holovnyi Aktiv Davnih u Varshavi. F. «Arkhiv Zamojsjkykh». No. 3036. [in Polish].
Arkhiv Sankt-Peterburzkoho Instytutu istorii Rosisjkoi akademii nauk (dali – Arkhiv SPII RAN). F. 83. Op. 1. No. 23. Ark. 1-2 zv [in Russian].
Arkhiv SPII RAN. F. 83. Op. 1. No. 27. Ark. 1-5 zv. [in Russian].
Baturinskiy arhiv i drugie dokumenty po istorii Ukrainskogo getmanstva 1690–1709 gg. (2014) / Sost. T. Tairova-Yakovleva. Saint-Petersburg. 326 p. [in Russian].
Biblioteka Muzeiu kniaziv Chartoryiskykh u Krakovi. Viddil rukopysiv. Ruk. 1676. Ark. 119–120 [in Polish].
Biblioteka Muzeiu kniaziv Chartoryiskykh u Krakovi. Ruk. 1955. Ark. 120–123. [in Polish].
Borshhak, I. (1925). Dohovir Karla XII i Mazepy. Stara Ukraina. Lviv. No. 1–2, p. 4–18 [in Ukrainian].
Getman Ivan Mazepa (2007). Dokumenty iz arhivnyh sobraniy Sankt-Peterburga / Sost. T. Tairova-Yakovleva. Saint-Petersburg. Iss. I. 288 p. [in Russian].
Doba hetmana Ivana Mazepy v dokumentakh (2007). Upor. S. Pavlenko. Kyiv: Vydavnychyi dim «Kyievo-Mohylianska akademiia». 1200 p. [in Ukrainian].
Istochniki malorossiyskoy istorii, sobr. D. N. Bantysh-Kamenskim (1859). Moscow. Ch. 2. [in Russian].
Lyst I. Mazepy do belzkoho voievody A. Seniavskoho (publ. Ju. Mytsyka) (1998). Siverianskyi litopys. No. 1. P. 96–121 [in Ukrainian].
Markevich, N. (1842). Istoriya Malorossii. Moscow. Vol. 4. 468 p. [in Russian].
Mytsyk, Yu. (2003). Z lystiv hetmana I. Mazepy. Ukraina v Centralno-Skhidnii Yevropi / Vidp. red. V. Smolii. Kyiv: Instytut istorii Ukrainy NANU. Iss. 3. P. 289–308. [in Ukrainian].
Nevidomyi universal Mazepy zi shvedskoi biblioteky (Publikatsiia ta komentari O. Dubyny, pereklad z latynskoi O. Tsyhanok) (2009). Siverianskyi litopys. No. 6. P. 4–19. [in Ukrainian].
Nordberg, J. A. (1748). Histoire de Charles XII. La Haye. Vol. II. 390 p.
Ohloblyn, O. (1928). Do istorii ukrainskoi politychnoi dumky na pochatku XVIII st. Zapysky istoryko-filolohichnoho viddilu VUAN. Kyiv. Vol. XIX. P. 238–241. [in Ukrainian].
Osnova: Yuzhno-russkiy literaturno-uchenyy vestnik» (1862). 10 (oktyabr). P. 1–28. [in Russian].
Pavlenko, S. (2004). Otochennia hetmana Mazepy: soratnyky ta prybichnyky. Kyiv: Vydavnychyi dim «Kyievo-Mohylianska akademiia». 458 p. [in Ukrainian].
Perepiska i drugie bumagi shvedskogo korolya Karla Х, polskogo Stanislava Leschhinskogo, tatarskogo hana, turetskogo sultana, generalnogo pisarya F. Orlika (1847). Chteniya OYDR. Moscow. No. 1. P. 1–48. [in Russian].
Pisma i bumagi Petra Velikogo (1893). Saint-Petersburg. Vol. 3. 1214 p. [in Russian].
Pisma i bumagi Petra Velikogo (1912). Saint-Petersburg. Vol. 6. 865 p. [in Russian].
Pisma i bumagi Petra Velikogo (1946). Moscow, Leningrad. Vol. 7. Iss. 2. 912 p. [in Russian].
Pisma i bumagi Petra Velikogo (1948). Moscow, Leningrad. Vol. 8. Iss. 1. 896 s. [in Russian].
Pisma i bumagi imperatora Petra Velikogo (1951). Moscow. Vol. 8. Iss. 2. [in Russian].
Podyapolskaya, E. (2009). Voennye sovety 1708–1709 gg. Poltava. K 250-letiu poltavskogo srazheniya. Sb. st. Moscow. P. 120–128. [in Russian].
Rosiyskiy derzhavnyy arhiv davnih aktiv u Moskvi (dali – RDADA Moskva). F. 124. Op. 3. No 5. Ark. 114. [in Russian].
RDADA. F. 124. Op. 1. Spr. 253. Ark. 39. [in Russian].
RDADA. F.124. Op. 4. Spr. 137. Ark. 1. [in Russian].
RDADA. F. 124. Op. 1, 1708 r. Spr. 3a. Ark. 615. [in Russian].
RDADA. F.124. Op. 1. 1708 r. Spr. 3. Ark. 224. [in Russian].
RDADA. F. 124. Op. 1. 1708 r. Spr. 103. Ark. 2. [in Russian].
RDADA. F. «Kabinet Petra Velikogo», Vid. II. Kn. 8. Ark. 592–594. [in Russian].
Sokyrko, O. (2003). Hetmanshchyna pid tsarskym skipetrom (viiskove budivnytstvo v Ukraini druhoi polovyny XVII – pochatku XVIII st.). Ukraina ta Rosia: problemy politychnykh i sociokulturnykh doslidzhen. Kyiv: Instytut istorii Ukrainy NANU. P. 302–326. [in Ukrainian].
Sokyrko, O. (2006). Ukrainske kozatske viisko v period Pivnichnoi viiny 1700–1721 rr. ta orhanizatsiinykh reform 30–60-kh rr. VIII st. Istoria ukrainskoho kozatstva. Narysy v 2-kh tomakh. Kyiv: Vydavnychyi dim «KMA». Vol. 1. P. 502–514. [in Ukrainian].
Sokyrko, O. (2022). Uchast naimanoho viiska v „mazepynskomu” vystupi na tli podii Pivnichnoi viiny (osin 1708 – lito 1709 rr.). Ukraina v Centralno-Skhidnii Yevropi. Iss. 2. P. 271–285. [in Ukrainian].
Ukraina doby Ivana Mazepy 1708–1709 roky v dokumentalnykh dzherelakh (2019) / Upor. S. Pavlenko. Kyiv: Mystetstvo. P. 412. [in Ukrainian].
Universaly Ivana Mazepy (1687–1709) (2002). Lviv. Part I. 366 p. [in Ukrainian].
Chukhlib, T. (2009). Hetmany i monarkhy. Ukrainska derzhava u mizhnarodnykh vidnosynakh 1648–1714 rr. Kyiv: vydavnytstvo Oleny Telihy. 364 p. [in Ukrainian].
Chukhlib, T. (2013). Ivan Mazepa. Kyiv: vydavnytstvo «Arii». 268 p. [in Ukrainian].
Chukhlib, T. (2009). Mazepynska Ukraina mizh Rosiiskoiu ta Shvedskoiu koronamy: dylema vyboru protektsii. Ukrainskyi istorychnyi zhurnal. 2009. 2. P. 16–39. [in Ukrainian].
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
