КРИМСЬКЕ ХАНСТВО НАПЕРЕДОДНІ І ПІСЛЯ АНЕКСІЇ У РОСІЙСЬКО-ОСМАНСЬКОМУ ДИПЛОМАТИЧНОМУ ПРОТИСТОЯННІ
DOI:
https://doi.org/10.18524/2519-2523.2023.18.292454Ключові слова:
Кримське ханство, Османська держава, анексія, дипломатія, Ханська УкраїнаАнотація
Кримське ханство напередодні та після анексії в російсько-османському дипломатичному протистоянні є ключовим фактором подальшої експансії Російської імперії на Балканах. Розуміючи можливу втрату впливу на Кримське ханство, російський уряд вдається до повної анексії Криму та ліквідації Кримського ханства. Усі подальші дії російського уряду стосувалися лише питань підготовки до окупації Кримського півострова.
У період міжвоєнних відносин з 1774 по 1787 рр. російсько-османські відносини продовжували залишатися напруженими у дипломатичній площині в залежності від зовнішньополітичної ситуації у підтримці чи то Османської держави чи то Російської імперії. Османська держава не відмовилася від боротьби за Крим після укладення Кючюк-Кайнарджійського договору, який через внутрішні труднощі і зовнішній тиск змушена була ратифікувати. Російська імперія втрутилася у кримські справи, дестабілізувавши внутрішній стан Кримського ханства. У 1779 р. була укладена Айнали-Кавакська конвенція, яка зобов’язувала Російську імперію не втручатися у внутрішні справи Криму. Але й після цього Російська імперія продовжувала вживати дії, спрямовані на повну анексію Криму. Окупація Грузії Російською імперією та вигідна зовнішньополітична позиція Османської держави стали причиною розриву дипломатичних відносин з Османською державою та розвитку подальшого російсько-османського протистояння, що призвело до неминучої війни і російської окупації Північно-Західного Причорномор'я і Ханської України.
Посилання
Andreev, A. (2002). Istoriya Kryma. Moscow: «Belyy volk». [in Russian].
Vostochnyy vopros vo vneshney politike Rossii. Konets XVII – nach. XIX veka. Moscow, 1978. [in Russian].
Druzhinina, E. I. (1955). Kyuchuk-Kaynardzhiyskiy mir 1774 goda. Moscow. [in Russian].
Dubrovin, N. (1887). Prisoedinenie Kryma k Rossii. Saint-Petersburg. Vol. 1. [in Russian].
Istoriya vneshney politiki Rossii. XVIII vek. Moscow, 2000. [in Russian].
Istoriya Krymu ta krymskotatarskogo narodu: Navchalniy posibnik / G. Bekirova, A. Ivanets, Yu. Tishenko, S. Gromenko, B. Ablayev. Kyiv: «Krymska rodina»; «Master knig», 2020. [in Ukrainian].
Novichev, A. D. (1969). Istoriya Turtsii. Moscow. [in Russian].
Ocherki istorii SSSR. XVIII vek. Moscow, 1962. [in Russian].
Rossiyskoe posolstvo v Konstantinopole 1776 goda. Saint-Petersburg, 1777. [in Russian].
Sereda, O. (2022). Osmanskyi administratyvno-teritorialnyi ustriy Budzhaka i Ochakivskoyi zemli. Chornomorska Minuvshina: zapyski Viddilu istorii kozatstva na pivdni Ukrainy: zb. nauk. prats / za red. V. A. Smoliia. Odesa. Iss. 17. [in Ukrainian].
Smirnov, V. D. (1889). Krymskoe hanstvo v XVIII stoletii. Odessa. [in Russian].
Solovev, S. M. (2012). Istoriya Rossii. Vol. 28., book 6. [in Russian].
Tretyak, A. I. (2004). Severnoe Prichernomorye v politiko-pravovom prostranstve Evropy kontsa XVIII veka. Odessa. [in Russian].
Shahmagonov, N. F. (1991). Ot Ochakova do Izmaila. Moscow. [in Russian].
Zinkeisen, J. W. (2011). Osmanlı İmparatorluğu tarihi (1802–1812). Cilt 6. İstanbul.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
