РОЗВИТОК ПОЧАТКОВОЇ ЦЕРКОВНОЇ ОСВІТИ В ХЕРСОНСЬКІЙ ГУБЕРНІЇ В ДРУГІЙ ПОЛОВИНІ ХІХ СТ.
DOI:
https://doi.org/10.18524/2519-2523.2023.18.292460Ключові слова:
Православна церква, урядова політика, Херсонська губернія, архієпископи, духовенство, початкова освіта, церковнопарафіяльні школи, розвитокАнотація
Метою поданої публікації є дослідження процесу формування церковних закладів початкової освіти на території Херсонської губернії в другій половині ХІХ ст. Розглянуто державну політику стосовно розвитку церковної освіти. З’ясовано основні етапи діяльності церковнопарафіяльних шкіл у досліджуваному регіоні. Проаналізовано успіхи та проблеми заснування та діяльності парафіяльних шкіл у 1860–1870-х рр., коли цей процес значною мірою залежав від сумлінності та ентузіазму парафіяльних священнослужителів. Зазначено, що більш сприятливими для розвитку церковної освіти були 1880-1890-ті рр., що зумовлено ліберальною політикою уряду стосовно розбудови церковних шкіл. Стрімке розповсюдження протестантських течій в Південній Україні спричинило необхідність у зміцненні позицій Православної церкви та релігійного духу населення, що позитивно позначилось на формуванні мережі церковнопарафіяльних шкіл в губернії. Досліджено роль єпархіальних архієреїв у цьому процесі. Відзначена освітянська діяльність ієрархів: Інокентія (Борисова), Димитрія (Муретова), Никанора (Бровковича), Іустина (Охотіна). Відзначено зусилля православного парафіяльного духовенства у справі розвитку початкової освіти.
Посилання
Blagovidov, F. V. Deyatelnost russkogo dukhovenstva v otnoshenii k narodnomu obrazovaniyu v tsarstvovanie imperatora Aleksandra ІІ. Kazan: Tip. Imperatorskogo Universiteta, 1891. 374 p. [in Russian].
Vedomost' o shkolakh, zavedennykh pri tserkvakh Khersonskoy eparkhii dlya obucheniya detey prikhozhan. Pribavleniya k Khersonskim eparkhial'nym vedomostyam ( dalі – Prib. k ХEV). 1862. No. 2. P. 13–27. [in Russian].
Vsepoddaneyshiy otchet ober-prokurora Svyateyshego Sinoda po vedomstvu pravoslavnogo ispovedaniya za 1905–1907 gg. Saint-Petersburg, 1910. 304 p. [in Russian].
Ghrushevskyi, M. S. Z istorii relihiinoi dumky na Ukraini. Kyiv: Osvita, 1992. 156 p. [in Ukrainian].
Dianova, N. M. Vnesok vysshoho pravoslavnoho dukhovenstva Pivdennoi Ukrainy u rozvytok istorychnoi nauky i osvity (kinets ХVIII – pochatok ХХ st.). Odesa: Feniks, 2012. 319 p. [in Ukrainian].
Dianova, N. M. Diialjnist pravoslavnykh arkhiiereiv Khersonskoi yeparkhii (kinets XVIII – pochatok ХХ st.). Odesa: ONU imeni I. I. Mechnykova. Odesa, 2022. 206 p.
Doroshenko, D. I. Narys istorii Ukrainy. Vol. II (vid polovyny ХVII stolittia). Vydannia
druhe. Kyiv: Hlobus, 1992. 349 p. [in Ukrainian].
Drach, O. Rozvytok pochatkovoi osvity v Ukraini (1861–1917 rr.): avtoref. dys... kand. ist. nauk: 07.00.01; Kharkivskyi natsyonalnyi universytet im. V. N. Karazina. Kharkiv, 2002. 18 p. [in Ukrainian].
Zadacha cerkovno-prykhodskoy shkoly. Pryb. k ХEV. 1889. No. 4. P. 101–102. [in Russian].
Znamenskiy, P. V. Dukhovnye shkoly v Rossii do reformy 1808 goda. Kazan: Tip. Imperatorskogo universiteta, 1881. 807 p. [in Russian].
Lyman, I. Derzhavna tserkva i derzhavna vlada: Pivdenna Ukraina (1775–1861). Zaporizhzhia: RA «Tandem – U», 2004. 400 p. [in Ukrainian].
Nikanor (arkhiep. Khersonskiy i Odesskiy). Vozzvanie pered sborom dobrovolnykh pozhertvovaniy v polzu tserkovno-prikhodskikh shkol Khersonskoy eparkhii. Prib. k ХEV. 1887. No. 9. P. 378–381. [in Russian].
Otvety na «nuzhnye voprosy». Khersonskie eparkhialnye vedomosti. 1862. No. 8. P. 533–535. [in Russian].
Otchet o sostoyanii tserkovno-prikhodskikh shkol i shkol gramoty Khersonskoy eparkhii v 1892/93 uchebnom godu. Prib. k ХEV. 1894. No. 7. P. 145–150. [in Russian].
Petrenko, I. M. Tserkovnoparafiialni shkoly Livoberezhnoi Ukrainy v systemi osvitnoi polityky uriadu Rosiiskoi imperii (1884–1917 rr.). Poltava: RVV PUSKU, 2008. 161 p. [in Ukrainian].
Pismo v redaktsiyu Khersonskikh eparkhialnykh vedomostey blagochinnogo prot. D. Diakovskogo. Prib. k ХEV. 1861. Ch. ІІ. P. 603–606. [in Russian].
Svedeniya o sostoyanii Khersonskoy eparkhii v 1887 g. Prib. k ХEV. 1888. No. 7. P. 148–162. [in Russian].
Titlinov, B. V. Dukhovnaya shkola v Rossii v ХІХ stoletii. Vyp. vtoroy (Protasovskaya epokha i reformy 60-kh godov). Vil'na : Tip. «Artel pechatnogo dela», 1909. 421 p. [in Russian].
Tryhub, O. P. Istoriia Khersonskoi yeparkhii (1775–1918) : dys. ... kand. ist. nauk: 07.00.01; Natsionalnyi un-t "Kyievo-Mohylianska akademiia". Mykolaivska filiia. Mykolaiv, 2000. 242 p. [in Ukrainian].
Tserkovnye vedomosti, izdavaemye pri Svyateyshem pravitelstvuyushchem Sinode. Ezhenedelnoe izdanie. Saint-Petersburg: Sinodalnaya tipografiya, 1897. 472 p. [in Russian].
Janchuk, M. M. Vchytelskyi korpus tserkovnoparafiialnykh shkil Kyivskoi yeparkhii: formuvannia, yakisnyi sklad ta praktyky povsiakdennia (druha polovyna ХІХ – pochatok ХХ st.) : dys. ... kand. ist. nauk: 07.00.01; Pereiaslav-Khmelnytskyi derzhavnyi pedahohichnyi universytet imeni Hryhoriia Skovorody. Pereiaslav-Khmelnytskyi, 2018. 24 p. [in Ukrainian].
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
