УКРАЇНСЬКО-ТУРЕЦЬКІ ТОРГОВЕЛЬНІ ЗВ’ЯЗКИ ПОЧАТКУ XVIII СТ.: ВИДИ ТА ПОХОДЖЕННЯ ТОВАРІВ

Автор(и)

  • В’ячеслав Станіславський Інститут історії України НАН України, Україна

DOI:

https://doi.org/10.18524/2519-2523.2015.10.116200

Ключові слова:

Україна, Туреччина, торгівля, товари, хутро.

Анотація

В статті автор зосереджує свою увагу на аналізі інформації про види товарів у торговельних зв’язках України та Туреччини на початку XVIII ст. Також проаналізовано походження хутра, яке було одним із основних товарів, які продавали в Туреччину. Джерельною базою дослідження стали документи російського посольства в Османській імперії.

Посилання

Российський державний архыв давных актыв (далі – РДАДА). – Ф. 89. – Оп. 1. – 1703. – Спр. 3. – Арк. 289.

Янжул И. Московский купец конца 17 века. (По отзывам иностранца-современника). (Историко-библиографическая заметка) // Русская старина, 1896. – Т. 86. – № 5.

Русский посол в Стамбуле. Петр Андреевич Толстой и его описание Османской империи начала XVIII в. – М., 1985.

РДАДА. – Ф. 89. – Оп. 1. – 1703. – Спр. 3. – Арк. 352–352 зв.

Хождение в Святую землю московского священника Иоанна Лукьянова 1701–1703. – М., 2008.

РДАДА. – Ф. 89. – Оп. 1. – 1703. – Спр. 3. – Арк. 494–494 об.

Крылова Т. К. Русская дипломатия на Босфоре в начале XVIII в. (1700 – 1709 гг.) // Исторические записки АН СССР. – М., 1959. – Т. 65.

РДАДА. – Ф. 89. – Оп. 1. – 1703. – Спр. 3. – Арк. 359 зв.–360 зв.

Павленко Н. И. Птенцы гнезда Петрова. – М., 2008.

Вилков О. Н. Пушной промысел в Сибири // Наука в Сибири. – 1999. – № 45.

Forsyth J. A History of the Peoples of Siberia: Russian’s North Asian Colony, 1581 – 1990. – Cambridge, 1998.

Мейер М. С. Османская империя в XVIII веке. Черты структурного кризиса. – М., 1991.

Бродель Ф. Матеріальна цивілізація, економіка і капіталізм XV–XVIII ст. – Т. 3: Час світу. – К., 1998.

Исторические связи народов СССР и Румынии в XV – начале XVIII в. Документы и материалы в трех томах. – М., 1970. – Т. 3: 1673-1711.

Компан О. С. Міста України в другій половині XVII ст. – К., 1963.

Турция накануне и после Полтавской битвы (глазами австрийского дипломата). – М., 1977.

Крылова Т. К. Русско-турецкие отношения во время Северной войны // Исторические записки. – М., 1941. – Т. 10.

Старцев А. В., Гончаров Ю. М. История предпринимательства в Сибири (XVII – начало XX в.). – Барнаул, 1999.

Faroqhi S. The Ottoman Empire and the World Around It. – London – New York, 2004.

Яворницький Д. І. Історія запорозьких козаків. – Київ, 1990. – Т. 1.

Борисенко В. Й. Соціально-економічний розвиток Лівобережної України в другій половині XVII ст. – Київ, 1986.

РДАДА. – Ф. 89. – Оп. 1. – 1702. – Спр. 1. – Арк. 253–253 об.

Харлампович К. В. Нариси з історії грецької колонії в Ніжині (XVII–XVIII ст.). До історії національних меншостей в Україні. – Ніжин, 2011. – С. 216.

Сидоренко О. Ф. Торгівля // Історія української культури. – Т. 3: Українська культура другої половини XVII–XVIII століть. – Київ, 2003.

##submission.downloads##

Опубліковано

2017-11-24

Номер

№ 10 (2015)

Розділ

ПУБЛІКАЦІЯ ДОКУМЕНТІВ

Ліцензія

Авторське право (c) 2020 Чорноморська минувшина

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
  1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
  2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
  3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).