ОЦІНКА УЧАСТІ КОЗАЦЬКОЇ УКРАЇНИ В ПІВНІЧНІЙ ВІЙНІ 1700 – 1721 рр. у «БАГАТОТОМНОМУ ПАНЕГІРИКУ» І. ГОЛІКОВА
DOI:
https://doi.org/10.18524/2519-2523.2013.8.120589Ключові слова:
Іван Голіков, Петро І, Іван Мазепа, українсько-російські відносини, козацтво, Північна війна.Анотація
У статті розглядається характеристика участі козацької України в Північній війні 1700 – 1721 рр. у багатотомній праці російського історіописця XVIII ст. І. Голікова «Деяния Петра Великого, мудрого преобразователя России, собранные из достоверных источников и расположенные по годам» (1788 – 1789 рр.). Відзначається, що у цьому виданні було подано багато відомостей про місце України у протистоянні між Московським царством та Шведським королівством, що послужило основою для висвітлення українсько-російських відносин не лише в історіописанні останньої чверті XVIII – початку XIX ст., але і науковій та художній літературі другої половини ХІХ ст., а в окремих випадках – навіть ХХ ст. Процес осмислення постаті Петра I та минулого Північної війни 1700 – 1721 рр. в історичній літературі XVIII ст. сприяв не тільки міфологізації цієї історичної особистості, але і тогочасних історичних подій. І. Голіков у розвитку панегіричної літератури першої половини XVIII ст. на новому рівні продовжував глорифікувати російського царя та возвеличувати перемоги російських військ у Північній війні. Одночасно з цим автор розкривав місце і роль козацької України, але якщо участь українських козаків та їхніх правителів у цій війні спочатку (до 1708 р.) подавалося у позитивно-героїчній оцінці, то після переходу гетьмана І. Мазепи на бік Шведського королівства характеристика участі України зазнає кардинальної зміни.
Посилання
Голиков И. И. Деяния Петра Великого, мудрого преобразователя России, собранные из достоверных источников и расположенные по годам. – М., 1788–1789. – Т. 1–12; 2-е видання: М., 1837–1843.
Старчевский А. Д. Очерк литературы русской истории до Карамзина. – СПб., 1845.
Мезин С. А. Русский историк Голиков. – Саратов, 1991.
Плюханова М. Б. И. И. Голиков // Словарь русских писателей XVIII века. – Вып. 1. – Л., 1988.
Чернобаев, А. А. Голиков Иван Иванович // Историки России. Биографии. – М., 2001.
Бантыш-Каменский Д. Н. Голиков Иван Иванович // Энциклопедии знаменитых россиян. – М., 2008.
Stralenberg F. Das nord-und ostlische Theil von Europa und Asia, in soweit solches das gantre russische Reich mit Siberien und der grossen Tartarey in sich begreiffet. - Stockholm, 1730.
Артемьева Т. В. Идея истории в России ХУШ века // Философский век. - Вып. 4. – СПб.,1998.
Попов П. Пушкин в работе над историей Петра I // Литературное наследство, 1934. – №16-18.
Попов П. Пушкин как историк // Вестник Академии наук СССР. – Вып. 2-3. – М.-Л., 1937.
Чухліб Т. Іван Мазепа: до дискусії про розкриття проблеми «вірності» і «зради» українського гетьмана в російській офіційній традиції та історіографії // Україна в Центрально-Східній Європі / Відп. ред. В. Смолій. – Вип. 12 – 13. – К.,2013.
Кротов П. А. Сотворение легенды // Родина. – № 7. – М., 2009.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2020 Чорноморська минувшина
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).