ІСТОРІЯ ДЕРЖАВИ ЧИ ІСТОРІЯ НАРОДУ: ДО ПИТАННЯ ЩОДО КОНЦЕПЦІЙ ІСТОРІЇ КРИМУ У ПРАЦЯХ ДОСЛІДНИКІВ ХІХ СТ.

Автор(и)

  • Людмила Новікова

DOI:

https://doi.org/10.18524/2519-2523.2013.8.120725

Ключові слова:

історіографія історії Кримського ханства, історіографія історії кримсько-татарського народу, Станіслав Сестренцевич Богуш, Феоктист Хартахай, історіографія історії Південної України.

Анотація

Вивчення історії Криму як комплексного поняття, що має географічний, етнічний та політичний аспекти, у ХІХ ст. в Російській імперії мало свою специфіку. Остання потребує на спеціальне дослідження, особливо з погляду поступової зміни пріоритетів у підходах істориків. Серед головних напрямків цієї зміни слід згадати перехід від розгляду історії Криму як історії політичної та полі-етнічної в діахронії до історії моноетнічної та співіснування останньої з історією політичною. Головними зовнішніми чинниками цього процесу стали як приєднання Криму до Російської імперії й втрата державності, що призводило до певного інтересу до державницької традиції на території півострову, так і різке зменшення кримсько-татарського населення на півострові як наслідок подій Східної війни та масової еміграції. Останнє, в умовах зростання уваги до ідеї народності, актуалізувало сприйняття історії Криму як історії етнічної, й призвело до появи історії змішаного етно-політичного типу, яка формально характеризувалася як історія народна – кримських татар. У статті ці зміни історичних парадигм розглядаються головним чином на прикладах загальних праць Станіслава Сестренцевича Богуша «История царства Херсонеса Таврийского» («История о Таврии») та Феоктиста Хартахая «Исторические судьбы крымских татар». Станіслав Сестренцевич Богуш простежує історію Криму від давньої історії до 1783 р., вважаючи її в цей період самобутнім процесом. Він звертає увагу на зв’язок історії півострова зі світовою, як західною, так і східною. Історія Кримського ханства розглядається ним як частина історії імперії Моголів. Однак з 1783 р., на його думку, історія Криму вже має розглядатися як частина історії Російської імперії. Дальшому розвитку історіографії історії Криму сприяла увага дослідників до історії Новоросійського краю та публікація історичних джерел. Це стало науковим підґрунтям для появи праці Феоктиста Хартахая, в якій автор поставив за мету простежити долю кримських татар. Він піднімає низку важливих питань, такі, як час заснування Кримського ханства, становище християн в цій державі, еволюція кримсько-татарського суспільства від агресивного військового в цивільному напрямку та інші. Приділяючи увагу внутрішній історії, автор показує кримських татар як народ, що створив своєрідну культуру, згадує окремих правителів, які розуміли необхідність внутрішніх реформ. Водночас іноді історик, у дусі народницької історіографії, використовує протиставлення народу державі.

Посилання

Сестренцевич Богуш С. История царства Херсонеса Таврийского (История о Таврии) / Станислав Сестренцевич Богуш. – СПб.: Тип. Шнора, 1806. – Т. 1,2.

Скальковский А. Общественное образование Новороссийского и Бессарабского края в 1840 годах // Журнал Министерства народного просвещения. – 1847. – Ч. 4.

Хартахай Ф. Исторические судьбы крымских татар. Ст. 1 // Вестник Европы. – 1866. – Год 1. – Т. 2 (июнь).

Хартахай Ф. Исторические судьбы крымских татар. Ст. 2 // Вестник Европы. – 1867. – Год 2. – Т. 2 (июнь).

Непомнящий А. А. Подвижники крымоведения. – Симферополь: СГТ, 2008. – Т. 2.

Naruszewicz A. Taurika czyli Wiadomosci starozytne I poznieysze o stanie I mieszkancach Krymu do naszych czasow. – Warszawa: Edycya T. Mostowskiego, 1805.

Кеппен П. О древностях Южного берега Крыма и гор Таврических. – СПб., 1837.

Мурзакевич Н. История генуэзских поселений в Крыму. – Одесса: В Гор. тип., 1837.

Скальковский А. IV. Армяне-католики в Новороссийском крае // Новороссийский календарь на 1850 год. – Одесса, 1849.

Скальковский А. Записка о крымских татарах // Одесский вестник. – 1837. – № 7 (23 янв.), 8 (27 янв.), 9 (30 янв.).

А. Т. О новой карте Крыма // Одесский вестник. – 1837. – № 24 (24 марта).

Броневский В. История Донского Войска, описание Донской земли и Кавказских минеральных вод. – СПб.: В тип. Экспедиции загот. Гос. бумаг, 1834. – Ч. 1.

Торжественное собрание Одесского Общества любителей истории и древностей, 4 февраля 1840 года. – О.: В гор. тип., 1840.

Извлечение из турецкой рукописи общества, содержащей историю крымских ханов / Негри А. Ф. // Записки Одесского общества истории и древностей (далі - ЗООИД). – Одесса, 1844. – Т. 1.

Малиновский А. Ф. Историческое и дипломатическое собрание дел, происходивших между Российскими Великими Князьями и бывшими в Крыме татарскими царями с 1462 по 1533 год // ЗООИД. – 1863. – Т. 5.

Мельниченко В. Тарас Шевченко і Михайло Грушевський на Старому Арбаті. – М., 2006.

Хартахай Ф. Христианство в Крыму. Посвящ. незабвенной памяти Игнатия, митрополита Готии и Кафы / Гос. Публ. ист. б-ка России. – М., 2003.

Вельяминов-Зернов В.В. Материалы для истории Крымского ханства, извлеченные из Московского главного архива Министерства иностранных дел. – СПб., 1864.

##submission.downloads##

Опубліковано

2018-01-10

Номер

Розділ

СТАТТІ