ІНТЕГРАЦІЯ ЗАПОРОЗЬКОЇ СТАРШИНИ ДО РОСІЙСЬКОЇ АРМІЇ в кінці XVIII ст.: КЛИМ ПЕРЕПІЛІН (за матеріалами РДВІА)
DOI:
https://doi.org/10.18524/2519-2523.2013.8.120921Ключові слова:
запорозька старшина, Климент Перепілін, дворянство.Анотація
У статті запропоновані документи з Російського державного військово-історичного архіву, за якими можна з’ясувати шлях отримання колишніми запорозькими старшинами офіцерських звань російської армії, а отже можливості отримання дворянства та зберегти провідне становище в суспільстві після зруйнування Запорозької Січі у 1775 р. Цей шлях показаний за прикладом комплексу документів полкового старшини Климента Перепіліна. На підставі останніх доведено, що надання офіцерського чину вимагало виконання певних доручень російської адміністрації, зокрема вербування колишніх козаків в іррегулярні формування Російської імперії (в тому числі у майбутнє Чорноморське козацьке військо). Виконання цих доручень вимагало тривалого терміну, що також свідчать репрезентовані документи.
Посилання
Каюк Д. Г. Нобілітація запорозької старшини наприкінці XVIII – початку ХІХ ст. // Наукові праці історичного факультету ЗНУ. – Запоріжжя: Тамдем-У, 1999. – Вип.VIІІ.
Олененко А. Г. Уніфікація військових звань козаків після зруйнування Запорозької Січі (На матеріалах документів Азовської губернської канцелярії) //Наукові праці історичного факультету ЗНУ. – Запоріжжя: Просвіта, 2009. – Вип. ХХVІ.
Сурева Н. В. Кооптація запорозької старшини до дворянства у законодавчій практиці Російської імперії//Наукові праці історичного факультету ЗНУ. – Запоріжжя, 2009. – Вип. XXVI.
Російський державний військово-історичний архів. - Ф. 52. – Оп. 1/194. – Спр. 304. – Ч. 1.
Інститут рукописів Національної бібліотеки України ім. В. І. Вернадського. – Ф. 42. – Спр. 276. – Ч. ІІ.
Шиян Р. Джерела з історії Чорноморського козацького війська. – Ресурс доступу:
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2020 Чорноморська минувшина
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).