«УСІ ЖИТЕЛІ УКРАЇНСЬКОЇ ПОРОДИ…»: мовна та свідомісна еволюція поняття «народ» у Війську Запорозькому (друга половина XVII ст.)
DOI:
https://doi.org/10.18524/2519-2523.2017.12.123670Ключові слова:
Військо Запорозьке, «народ», «Україна», «Український Народ», «Руський Народ», Богдан Хмельницький, Петро Дорошенко, ранньомодерна нація.Анотація
У статті розкривається термінологічна сутність історичного словосполучення «Українний/Український Народ». На основі історично-лінгвістичного аналізу й інших методів дослідження текстів офіційної документації Війська Запорозького другої половини XVII ст. вчений підсумовує: тогочасне розуміння слова «народ», що йшло від архаїчного сприйняття народу як окремого етносу, який проживав у східних воєводствах Корони Польської та південно-східних воєводствах Великого князівства Литовського еволюціонувало у напрямі назви об’єднаного Військом Запорозьким державного об’єднання усіх суспільних станів, тобто можна говорити про початковий процес творення протягом середини – другої половини XVII ст. ранньомодерної української нації.Посилання
Архів Головний актів давніх у Варшаві. – Ф. «Архів дому Радзивілів», від.V, №18112/4.
Акты, относящиеся к истории Южной и Западной России: [В 15-ти т.]. – СПб., 1861 –1892.
Бантыш-Каменский Д. Источники малороссийской истории. – Т.1. – 1858.
Бібіліотека Музею Чарторийських у Кракові. – Од. зб.402.
Вилкул Т. «Людье» и князь в конструкциях летописцев XI – XIII вв. – К., 2007.
Источники малороссийской истории, собранные Д. Н. Бантыш-Каменским. – Ч. І. – 1858.
Лисяк-Рудницький І. Дослідження з козацької історії //Він же.Історичні есе.–К.,1994.– Т.1.
Національний архів Швеції. – Ф. «Cosacica», ч.1.
Архив Юго-Западной России, издаваемый временной коммисиею для разбора древних актов. – Ч.III. – T.VI. – К.,1908.
Україна – Швеція: на перехрестях історії (XVII – XVIII століття) / Упор. Ю. Савчук. – К., 2008.
Олянчин Д. Пункти Івана Виговського українським послам на варшавський сейм 1659 року // ЗНТШ. – T. CCII. – Львів, 1991.
Памятники, издаваемые Киевскою коммисиею для разбора древних актов. - К., 1898. – Т. ІІІ.
Памятники, издаваемые Киевскою коммисиею для разбора древних актов. – К., 1898. – Т. IV. – Отд. ІІІ.
Сисин Ф. Поняття нації в українській історіографії 1620-1690 рр. // Україна: культурна спадщина, національна свідомість, державність. – Вип.1. – К., 1992.
Сисин Ф. Хмельниччина та її роль в утворенні модерної української нації // Український історичний журнал. – 1995. – № 4.
Український історичний журнал. – № 5. – 1991.
Універсали українських гетьманів. – Київ-Львів - 2004.
Центральний державний історичний архів України в м. Києві. – Ф. КМФ – 7, оп.1, од. зб.492.
Ерусалимский К. Понятия «народ», «Росиа», «Руская земля» и социальные дискурсы Московской Руси конца XV–XVII в. // Религиозные и этнические традиции в формировании национальных идентичностей в Европе. Средние века – Новое время / Под ред. М. В. Дмитриева. – Москва, 2008.
Longworth P. The Cossacks. – New York, Chicago, 1970.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2020 Чорноморська минувшина
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).