ПРАВО ВОЛОДІННЯ ТЕРИТОРІЄЮ «БЕССАРАБІЇ» у ХІХ – НА ПОЧАТКУ ХХ ст.: СКЛАДНЕ ПЕРЕПЛЕТІННЯ АРГУМЕНТІВ ЗАЦІКАВЛЕНИХ СТОРІН В УМОВАХ РЕГІОНУ-ФРОНТИРУ

Людмила Новікова

Анотація


У 1812 р. до складу Російської імперії на основі Бухарестського трактату була включена територія між Дністром, Прутом та Дунаєм, що увійшла до складу новоствореної Бессарабської області. Це був регіон, де зустрічалися інтереси територіально близьких держав. Тому особливо гострого значення набувала система аргументації прав володіння цією територією. Серед можливих аргументів зацікавлених у Бессарабії сторін російські автори ХІХ ст. згадують про принципи права завоювання та першого заселення, етнографічний, історичний, економічний. У міжнародному праві використовувалися й інші принципи: географічнй, стратегічний. Важливого значення набували питання «що таке Бессарабія?», звідки походить ця назва, які кордони Бессарабії. Відповідь на ці питання часто була покликана створити підґрунтя для принципу завоювання (або також історичного аргументу) у боротьбі за регіон у ХІХ ст.

Межі регіону «Бессарабія» у суспільному дискурсі в межах Російській імперії не були однозначними. Розташування Бессарабії на політично-стратегічному (й історичному) фронтирі призводило, поряд з ототожненням Бессарабії з Бессарабською областю у Російській імперії, до актуалізації поняття «Бессарабія» як південної частини Бессарабської області (Буджака). Такий підхід практично дозволяв виключити зі змагання за Бессарабію (у значенні «Буджак») Молдавське князівство (згодом Румунію). У свою чергу, поняття «Буджак» виступало також не вповні однозначним. «Плаваючий» кордон Бессарабії як Буджака був можливим саме завдяки своєму прикордонному становищу, у формуванні якого зіграла роль не тільки боротьба Російської імперії за цю територію, але й внутрішня суперечка за територію між Молдавським князівством та Османською імперією, що відбувалася ще щонайменше у XVIII ст. та інші чинники. Уявлення про Бессарабію впливало і на інтерес до неї в Одесі, зокрема, з боку одеського історика, статистика та економіста А. О. Скальковського.

У статті стверджується, що аргумент завоювання території, актуальний для Російської імперії щодо Бессарабії до 1856 р., з цього часу втрачає своє значення. На зміну йому виступають інші аргументи, серед яких економічний, історичний. Особливу роль в системі аргументації прав на територію Бессарабії у період розбудови модерних націй починає відігравати аргумент етнографічний. Він включав в себе посилання на те, що територію Бессарабії (Буджака) з давніх часів заселяли слов’яни і, зокрема, анти. З іншого боку, прибічники етнографічного аргументу опиралися і на значний відсоток українського та російського населення у регіоні в історичних реаліях другої половини ХІХ ст. Використання етнографічного аргументу дозволяло не тільки імперії, в силу свого офіційного проекту триєдиного «руського народу», наполягати на своїх правах, але й сприяло виробленню доказової бази, з етнографічного погляду, для утвердження українського права на територію Бессарабії-Буджака, зважаючи на значну роль українців у заселенні цього історичного фронтиру країн та народів.


Ключові слова


Бессарабія; регіон-фронтир; Буджак.

Повний текст:

PDF

Посилання


Новікова Л. Придунайський регіон як об’єкт дослідження у ХІХ ст. : на прикладі доробку А. О. Скальковського (1808-1898) / Людмила Новікова // Чорноморська минувшина. – Одеса, 2009. – Вип. 4.

Гагемейтер Ю. О распространении Российского государства с единодержавия Петра І до смерти Александра І / Ю. Гаге-мейстер. – СПб., 1835.

Скальковский А. Опыт статистического описания Новороссийского края. Ч. 1. География, этнография и народосчисление Новороссийского края / Аполлон Скальковский. – Одесса : В тип. Л. Нитче, 1850.

Анучин А. С. Берлинский конгресс 1878 года / А. С. Анучин. – СПб. : Тип. Т-ва п.ф. «Электро-типография Н. Я. Стойковой», 1912.

Скальковский А. Опыт статистического описания Новороссийского края. Ч. 2. Хозяйственная статистика Новороссийского края / Аполлон Скальковский. – Одесса : Тип. Францева и Нитче, 1853.

Державний архів Одеської області. – Ф.1. – Оп. 200. – Спр. 30.

Скальковский А. Что такое Бессарабия / Аполлон Скальковский // Правда. – 1878. – 17 (29) марта (№ 63).

Виноградов В. Н. Бессарабия на перекрестке европейской дипломатии. Документы и материалы / В. Н. Виноградов, М. Д. Ерещенко, Л. Е. Семенова, Т. А. Покивайлова. – М., 1996.

Скальковский А. Историческое введение в статистическое описание Бессарабской области. Ст. 1-2 / Аполлон Скальковский // Журнал министерства внутренних дел. – 1846. – Ч. 13.

Скальковский А. Хронологическое обозрение истории Новороссийского края / Аполлон Скальковский. – Одесса, 1836. – Ч. 1.

Скальковский А. Влияние исламизма на общественное развитие в Новороссийском крае / Аполлон Скальковский // Правда. – 1878. – 4 (16) марта (№ 152).

Скальковский А. Торгово-промышленное значение Бессарабии / Аполлон Скальковский // Одесский вестник. – 1861. – 10 янв.

Скальковский А. Измаильское градоначальство в 1847 г. / Аполлон Скальковский // Журнал министерства внутренних дел. – 1849. – Ч. 25.

Шевальє П. Розвідка про перекопських татар / П’єр Шевальє // Шевальє П. Історія війни козаків проти Польщі : пер. з фр. Ю. Назаренко. – К. : Томіріс, 1993.

Куницкий П. Краткое статистическое описание заднестровской области, присоединенной к России по мирному трактату, заключенному с Портой Оттоманскою в Бухаресте 1812 года / Петр Куницкий. – Спб., 1813.

Краткое статистическое описание Бессарабской области (Извлечение из большего сочинения) // Одесский вестник. – 1828. – № 24.

Статистическое описание Бессарабии так называемой, или Буджака, с приложением генерального плана сего края, составленное при гражданской съемке Бессарабии производившей по Высочайшему повелению размежевание земель оной на участки с 1822 по 1828-й год / Издание Аккерманского земства. – Аккерман, 1899. – Режим доступу: https://www.academia.edu/13371117/%D0%9E%D0%BF%D0%B8%D1%81%D0%B0%D0%BD%D0%B8%D0%B5_%D0%91%D0%B5%D1%81%D1%81%D0%B0%D1%80%D0%B0%D0%B1%D0%B8%D0%B8_%D0%B8%D0%BB%D0%B8_%D0%91%D1%83%D0%B4%D0%B6%D0%B0%D0%BA%D0%B0_Description_of_Bessarabia_or_Budzhak_1899 – Останній перегляд: 23.11.2017.

Вельтман [А.] Начертание древней истории Бессарабии, с присовокуплением исторических выписок и карты, сочиненное Генерального штаба штабс-капитаном Вельтманом / А. Вельтман. – Москва : В тип. С. Селивановского, 1828.

Гросул В. Я. Система управления Молдавии в составе России (XVIII – начало ХХ в. ) / В. Я Гросул // Национальные окраины Российской империи: становление и развитие системы управления. – Москва, 1997.

Скальковский А. Первое тридцатилетие истории г. Одессы, 1793-1823 / Аполлон Скальковский. – Одесса : Гор. Тип., 1837.

Сумароков П. Путешествие по всему Крыму и Бессарабии в 1799 году: с историческим и топографическим описанием всех тех мест / Павел Сумароков. – Москва : В университет. тип. у Ридигера и Клаудия, 1800.

Берг Л. С. Население Бессарабии : этнографический состав и численность (с 10-верстной этнографической картой) / Л. С. Берг / РАН. – Петроград, 1923.

Русские в Бессарабии до ея присоединения к России. Исторический очерк. – Кишинев : Литография Э. Шлиомовича, 1896.




Print ISSN: 2519-2523