ДОСЛІДЖЕННЯ ІСТОРІЇ ГЕТЬМАНЩИНИ ОДЕСЬКИМИ ІСТОРИКАМИ ХІХ – ПЕРШОЇ ТРЕТИНИ ХХ СТ.
DOI:
https://doi.org/10.18524/2519-2523.2009.4.157139Анотація
В статті на основі робіт одеських істориків ХІХ – початку ХХ ст., з’ясовано, що вони розглядали історію Гетьманщини, здебільшого, в контексті історії Південної України і, зокрема, у її взаємозв’язку з Запорозькою Січчю.
Посилання
Бачинська О. А. Дунайські козаки в Одесі (Задунайські, чорноморські та усть – дунайські козаки) // Одеса козацька: Наукові нариси. – Одеса, 2008. – С. 158 – 164.
Новікова Л. В. З історії дослідження українського козацтва в Одесі. ХІХ – кінець ХХ ст. // Одеса козацька: Наукові нариси. – Одеса, 2008. – С. 131.
Водотика С.Г. Академік Михайло Єлисейович Слабченко: нарис життя та
творчості. – К.;Херсон, 1998. – 141 с.
Ващенко В. П. М. Є. Слабченко про розвиток промисловості України в другій половині XVII – першій половині ХІХ ст. // Академік М. Є. Слабченко: наукова спадщина і життєвий шлях: Зб. ст. – Одеса, 1995. – С. 48–59; Ващенко В. П., Фроюк Н. М. Питання екології України ХVІІІ – першої половини ХІХ ст. в дослідженнях Є. Слабченка // Там само. – С. 76–79; Верба І. В. М. Є. Слабченко та О. П. Оглоблин // Там само. – С. 42–47; Гончарук Т. Г. Питання розвитку українського ринку другої половини ХVІІ – першої половини ХІХ ст. в працях М. Є. Слабченка // Там само. – С. 60 – 63; Пиріг П. В. Проблеми торгівлі Чернігівщини другої половини ХVІІ століття в науковій спадщині М. Є. Слабченка // Там само. – С. 69–75; Заруба В. Історик трагічної долі (Академік Михайло Єлисеєвич Слабченко) // Архіви України. – К., 1992. – № 5-6. – С. 76–90; Пиріг П. В. М. Є. Слабченко про торгівлю Чернігівщини в другій половині ХVІІ ст. // Зб. матеріалів науково – практичної конференції “Берестецька битва в історії України”. – Рівне; Плюшева, 1996. – С. 132 – 134; Його ж: Одеський історик М. Є. Слабченко про землеволодіння на Чернігівщині у другій половині ХVІІ ст. // Сіверянський літопис. – 2004. - № 4. – С. 30 – 34; Шаповал Ю. “Справа” академіка М. Є. Слабченка // Вісник Академії наук України. – 1993. – № 2. – С. 51 – 54; Його ж: “Фантазер” Михайло Слабченко //День. 2005. – 16 квітня (№ 68).
Гончарук Т. Г. Роль представників українських козацьких родів в історії Одеси (кінця XVIII – першої половини ХІХ ст.) // Одеса козацька: Наукові нариси. – С. 89 – 108, 119 – 122.
Лєвшин О. І. Письма из Малороссии. – М., 1816. – С. 104.
Там само. – С. 25 – 26.
Січинський В. Чужинці про Україну. – Львів, 1991. – С. 66.
Лєвшин О. І. Письма из Малороссии. – С. 1, 3, 14, 25, 37, 60, 108 – 109.
Там само. – С. 108 – 109.
Новікова Л. В. З історії дослідження українського козацтва в Одесі. – С. 131.
Скальковський А. О. История Новой Сечи или последнего Коша Запорожского. На основании подлинных документов Запорожского архива. – Одесса, 1846. – Ч. 1. – С. 293.
Скальковський А. О. История Новой Сечи. – Ч. 2. – Одесса, 1846. – С. 43, 162.
Скальковський А. О. Секретная переписка Коша Запорожского (1734 – 1763) // Киевская старина 1886. – №2. – С. 334 – 335.
Скальковський А. О. История Новой Сечи.. – Ч. 1. – С. 354
Там само. – С. 387.
Скальковський А.О. Історія Нової Січі, або останнього Коша Запорозького. – Дніпропетровськ, 1994. – С. 311.
Скальковський А. О. История Новой Сечи. – Ч. 1. – С. 79.
Гава О. Козацькі портрети Одеського державного історико-краєзнавчого музею // Чорноморського минувшина. – Одеса, 2008. – Вип. 3. – С. 182 – 184.
Хмарський В.М. Археографічна діяльність Одеського товариства історії та
старожитностей. – Одеса, 2002. – С.346 – 348; Новікова Л.В. З історії дослідження українського козацтва в Одесі. – С. 136.
Музичко О.Є., Хмарський В.М. До історії київської історичної школи: Павло Андрійович Іванов //УІЖ. – 2006. – № 5. – С. 152 – 153.
Синявська О.О. Історик Олексій Іванович Маркевич: життя та діяльність. – Одеса, 2003. – С. 19 – 25.
Маркевич О. І. Марковичі. – К., 1890. – 55 с.
Маркевич О. І. Южная Россия при Петре Великом // Одесский вестник. – 1891. – 10 апреля.
Там само. – 18 марта.
Там само. – 18 марта.
Там само. – 8 апреля.
Заруба В. Слабченко М.Є. – Дніпропетровськ, 2003. – С.4.
Курас І. Слово про Михайла Слабченка // Київська старовина. – 1994. – №1. – С. 42.
Заруба В. Слабченко М.Є. – С. 321.
Там само. – С. 322.
Слабченко М. Є. Организация хозяйства Украины от Хмельниччины до мировой войны. – Одесса, 1925. – Т. 4. – С. V, 1 – 3, 6 – 8.
Слабченко М. Є. Организация хозяйства Украины от Хмельниччины до мировой войны. – Одесса, 1925. – Т.3. – С. 4, 17, 103.
Слабченко М. Є. Организация хозяйства Украины от Хмельниччины до мировой войны. – Одесса, 1922. – Ч. 1, т.2. – С. 20 – 21, 118.
Слабченко М. Є. Чи була в Гетьманщині своя монета? // Науковий збірник за рік 1925. – К., 1926. – С. 64 – 66.
Заруба В. Слабченко М.Є. – С. 321
Клепацький П. Листування О. Безбородька зі своїм батьком як історичне
джерело// Ювілейний збірник на пошану академіка М.С.Грушевського. – К., 1928. Т. 1. – С. 280 – 285
Мезько-Оглоблин О. Дослідження і матеріали (до століття народження історика).– К., 2000. – Т.1. – С. 174 – 175.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2020 Чорноморська минувшина
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
