ХАНСЬКА УКРАЇНА В АДМІНІСТРАТИВНІЙ СТРУКТУРІ СІЛІСТРИНСЬКО-ОЧАКІВСЬКОГО ЕЯЛЕТУ
DOI:
https://doi.org/10.18524/2519-2523.2008.3.157481Анотація
В статті на основі архівних і друкованих османо-турецьких і російських документів показана адміністративно-управлінська структура північних земель Буго-Дністровського межиріччя у XVIII ст. З’ясовано, що крім централізованого османського управління і адміністративно-територіального поділу на каза і санджаки, виокремлювалися декілька фіскально-адміністративних округів (voyvodalık, mukataa) під юрисдикцією Кримського ханства. Однією з таких територій була Ханська Україна, створена на етнічно-релігійній основі з виразною християнською домінантою.
Посилання
Birken, A. Die Provinzen des Osmanischen Reiches. Wiesbaden, 1976, p. 86.; Іналджик Г. Османська імперія. Класична доба 1300-1600. – К., 1998. – С. 116.
Абрагамович, З. Старая турецкая карта Украины с планом взрыва Днепровских порогов и атаки турецкого флота на Киев // Восточные источники по истории народов Юго-Восточной Европы. – М., 1969. – Т. 2. – С.79.
Присоединение Крыма к России: Рескрипты, письма, реляции и донесения: В 4-х томах./ Под редакцией Н.Ф. Дубровина. – Т.I: 1775-1777гг. – С.Пб., 1885. – С. 773-775.
Русов А. А. Русские тракты в конце XVII и начале XVIII веков. – К., 1876. – С. 60-63, 80-81; Скальковский А. А. История Новой Сечи. Изд.3-е. – Одесса, 1885. – Ч.1. – С. 55-56.
Дмитриев П. Г., Киртоагэ И. Г. Изменения в административн-тоерриториально мустройстве центральной части Днестровско-Прутского междуречья в XVII-XVIII вв. //Известия Академии наук Молдавской ССР. Серия общественных наук. – Кишинев, 1989. – №1. – С. 50.
Петрунь Ф.Е. Пути и подступы к Днестру: Очерки по истории русской географии 2-й половины XVIII ст. (В связи с военными операциями русских войск, дипломатическими сношениями и колонизационной деятельностью русского правительства). – Байрам-Али, 1944. – С. 95.
Народна Библиотека Св. Св. Кирил и Методий (далі – НБКМ). Ориенталски отдел. – Ф.ОАК. – Спр. 178/43. – Арк.2.
Лебединцев А. Г. Ханская Украина // ЗООИД. – Одесса,1913. – Т.ХХХІ. – С. 1-22.
Русов А. А. Русские тракты в конце XVII и начале XVIII веков. – С. 45-98.
Отчет относительно географического и топографического положения провинции Озу или Едисан, обычно называемой Очаковская степь, служащий пояснением к картам и планам, снятым по высочайшему указанию. 1792 г. // Наследие Ф. П. Де-Волана. Из истории порта, города, края. – Одесса, 2002. – С. 99-117, 165-167.
Середа О. Г. Силистренско-Очаковският еялет през XVIII – нач. на XIX в. Административно-териториално устройство, селища и население в
Северозападното Причерноморие: Дисертация за присъждане на научната и
образователна степен “доктор”. – София, 2008. – С. 173.
Лебединцев, А. Г. Ханская Украина. – С. 1-22.
Кочубинский А. Граф Андрей Иванович Остерман и раздел Турции: Из истории Восточного вопроса. Война пяти лет: 1735-1739. – Одесса, 1899. – С. XXXIII-XXXІV.
Петрунь Ф.Е. Пути и подступы к Днестру. – С. 96.
История Османского государства, общества и цивилизации/Под редакцией Экмеледдина Ихсаноглу. – М., 2006. – Т.1. – С. 304.
Радушев Е. Аграрните институции в Османската империя през ХVІІ-ХVІІІ век. – София, 1995. – С. 9, 42.
Gökbilgin, M. T. Edirne ve Paşa Livası. – İstanbul, 1952. – S. 115.
Петрунь Ф.Е. Пути и подступы к Днестру. – С. 96.
Ricci-Zannoni. Carte de la Pologne divisée par palatinats et subdivisée par district construite d’après quantité d’Arpentages d’Observations et de Mesures prises sur les Lieux. – Paris, 1772. – map № 24.
حمالصك عثمانیه نصك اقطار شمالیّه سی حریطه سیدر // Турецкие владения. (Бассейн Черного моря). 1780-e г.
Başbakanlık Osmanlı Arşivi (далі – BOA). – Fon adı: “C.ML”. – Dosya № 783. – Gömlek №31937 [1192 Ra 29/27.04.1778]
BOA. – Fon adı: “C.ML”. – Dosya № 454. – Gömlek №18351 [1195 B 29/21.07.1781].
Там само. – Dosya № 673. – Gömlek №27564 [1194 Z 25/22.12.1780]; Dosya № 172. – Gömlek № 7274 [1206 N 13/05.05.1792]
BOA. – Fon adı: “HAT” – Dosya № 18. – Gömlek № 804 [1199 Za 07/11.09.1785]; Dosya №18. – Gömlek № 804 A [1199 L 06/12.08.1785].
BOA. – Fon adı: “C.MTZ”. – Dosya № 19.– Gömlek № 908 [1195 Ş 29/20.08.1781].
Георгиева Г. Административното устройство и управление на еялет Румелия при султан Махмуд ІІ (1808-1839). Дисертация за присъждане на научната и образователна степен “доктор”. – София, 2005. – С. 305.
История на България. Т.4.;Българският народ под османска владичество (от XV до началото на XVIII в.). – София, 1983. – С. 50.
Documente turceşti privind istoria României. Întocmit de Mustafa A. Mehmet. Vol.II. 1774-1791. – Bucureşti, 1983. – Р.109-110, 115-116. – Doc.№80 [1787/fevruarie/21]. Doc.№84 [1787/martie/13].
Veliman V. Relaţiile Româno-Otomane, 1711-1821: Documente turceşti. – Bucureşti, 1984. – Р. 615-616. – Doc.№212 [1793].
BOA. – Fon adı: “C.ML”. – Dosya № 748. – Gömlek №30486 [1201 Za 13/27.08.1787]
BOA. – Fon adı: “C.AS”. – Dosya № 1087. –Gömlek №47941 [1199 Z 20/24.10.1785]; Там само. – Dosya № 1138. – Gömlek № 50562 [1202 Ş 29 / 04.06.1788]
Documente turceşti privind istoria României. Vol.II. – Р. 150-153. – Doc. №112. [1787/mai/19-28].
Яворницький Д. І. Історія запорозьких козаків. – Львів, 1992. – Т. ІІІ. – С. 378.
Архів Коша Нової Запорозької Січі. Корпус документі.в 1734-1775.–К., 1998. – Т.1. – С. 552.
Русов А. А. Русские тракты в конце XVII и начале XVIII веков. – С. 79-80.
Скальковский А. А. Історія Нової Січи, або останнього Коша Запорозького. – Дніпропетровськ, 1994. – С. 55-56.
Сборник Императорского Русского Исторического Общества (далі – СбРИО). – С.Пб., 1887. – Т.57. – С.365,481.
СбРИО. – С.Пб., 1885. – Т.48. – с. 512,521.; С.Пб.,1872. – Т.9. – С.401,412.
Там само. – Т.48. – С.481.
Там само. – С. 480.
Там само. – С. 511-512,521.
История Османского государства. – Т.1. – С.359.
СбРИО. – С.Пб., 1885. – Т.48. – С.521.
СбРИО. – С.Пб., 1885. – Т.51. – С. 41-42.
Андриевский А. Материалы по истории Запорожья и пограничных отношений (1743-1767 гг.) // ЗООИД. – Одесса, 1893. – Т.XVI. – С. 117-226.
СбРИО. – С.Пб., 1887. – Т.57. – С. 103.
Материалы для истории Колиивщины или резни 1768 г. // Киевская старина. – 1882. – № 3. – С.310-312.
Гуржий О.І., Чухліб Т.В. Гетьманська Україна. – К., 1999. – [Україна крізь віки. – Т. 8]. – С. 200.
BOA. – Fon adı: “C.NF”. – Dosya № 30. – Gömlek № 1491 [1145 Z 29/12.06.1733].
Catalogul documentelor turceşti. Vol.II. (1455-1829). Întocmit de Mihail Guboglu. – Bucureşti, 1965. – С.47. – Doc.№137. [1567/dec./31]
BOA. – Fon adı: “C.ADL”. – Dosya № 81. – Gömlek № 4864 [1193 Za 20/29.12.1779].
BOA. – Fon adı: “HAT”. – Dosya № 10. – Gömlek № 331A [1197 Za 20/17.10.1783].
Опис на османско-турски документи за занаяти и търговия (ХVI – ХIХ в.) запазени в Ориенталски отдел на Народната библиотека Св. Св. Кирил и Методи. – София, 1993. – С. 259; НБКМ. Ориенталски отдел. – Фонд №1. – Спр.18295.
Documente turceşti privind istoria României. Vol.II. – Р.72-76. – Doc.№51.
/aprilie/21-30].
Veliman V. Relaţiile Româno-Otomane, 1711-1821: Documente turceşti. – Bucureşti, 1984. – Р. 615-616. – Doc.№212.[1793].
Catalogul documentelor turceşti. Vol.II. – Р. 380-381. – Doc.№1344 [1793/mai/12-21].
Присоединение Крыма к России. – Т.I. – С. 773-775; Смирнов В. Д. Крымское ханство под верховенством Оттоманской Порты в XVIII столетии. – Одесса, 1889. – С. 182.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2020 Чорноморська минувшина
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
