СПРАВА ПРО ПРИЗУПИНЕННЯ ПРОЕКТУ ПЕРЕНЕСЕННЯ ЗАПОРОЗЬКОЇ СІЧІ у 1764 р.

Автор(и)

  • Володимир Полторак Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, Україна

DOI:

https://doi.org/10.18524/2519-2523.2008.3.157929

Анотація

Публікація документів Російського архіву давніх актів розкриває причини призупинення проекту перенесення Запорозької Січі на Микитин перевіз.

Посилання

Вільбоа Олександр (1707-1781) – генерал-фельдейхмейстер Російської армії (1762-1765), в відомстві якого перебували артилерійськ,і інженерн,і оружейні та кадетськ і корпуси.

Микитський перевіз – тепер затоплений Каховським водосховищем.

Розташовувався неподалік сучасного міста Нікополь Дніпропетровської області і сполучав Вольності Війська Запорозького із володіннями Кримського ханства.

Йдеться про гетьмана Кирила Розумовського (1750-1764).

В Польщі у 1763 р. після смерті короля Августа ІІІ розгорілась боротьба за престол. Переміг проросійський кандидат Станіслав Понятовський, проте

прибічники ідеї незалежної Польщі продовжили боротьбу, яка врешті-решт

переросла в громадянське протистояння. Інтересам Росії і Прусії в Польщі

протистояла Франція, для якої сильна Польща була гарантією збереження

балансу сил в Східній Європі.

Обрезков Олексій – резидент Російської імперії в Османській Порті .

Менцеліус Вільгельм-Ніколай. Інженер-полковник, працював при фортеці Св. Єлизавети, розробляв проекти перенесення Запорозької Сiчi з рiчки Пiдпiльної на Микитин Перевiз.

Неплюєв Іван (1693-1773) – дійсний таємний радник, сенатор, конференц-міністр з 1760 р., першоприсутній в Сенаті в 1762-1764 рр.

Шаховський Яків (1705-1777) – сенатор.

Панін Петро (1721-1789) – сенатор.

Алсуфьев Адам (1721-1784) – статс-секретар, сенатор.

Єрмолаєв Іван, у 1764 р. – обер-секретар Сенату.

Константинополь – назва Стамбулу 330-1453 рр., яка використовувалась в офіційному російському листуванні протягом XVIII-XIX ст.

Голіцин Олександр (1718-1783), з 1762 р. - генерал-ад’ютант, член Ради при Височайшему дворі Російської імперії.

##submission.downloads##

Опубліковано

2019-02-27

Номер

№ 3

Розділ

ПУБЛІКАЦІЯ ДОКУМЕНТІВ

Ліцензія

Авторське право (c) 2020 Чорноморська минувшина

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
  1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
  2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
  3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).