ФОРМУВАННЯ СТАНУ “МАЛОРОСІЙСЬКИХ КОЗАКІВ” наприкінці XVIII – на початку ХІХ ст.
DOI:
https://doi.org/10.18524/2519-2523.2007.2.158164Анотація
В статті розглянутий процес питання про причини формування та трансформацій в соціально−економічному становищі та правовому статусі стану
“малоросійських козаків”наприкінці XVIII − початку ХІХ ст. з’ясовано, що своїм
існуванням та правами вони становили виключення з інших станів Російської
імперії, залишили прагнення до вольності та “автономізму”, зберегли масове
відчуття козацької особливості, спеціфічну самоідентифікацію, стали носієм ідеї
“українства”, забезпечуючи її безперевне існування в різних проявах у ХІХ ст.
Посилання
Грицак Я.Й. Нарис історії України: формування модерної української нації ХІХ – ХХ ст. [Навчальний посібник для учнів гуманітарних гімназій, ліцеїв, студентів історичних факультетів вузів, вчителів]. – К., 2000. – С. 16. В. Кравченко вважає цю роботу Я. Грицака монографією, названою підручником “по недоразумению”. Дозволимо уточнення, це дійсно монографія, видана й перевидана під грифом підручника, виходячи з реалій сучасної української дійсності. Навіть більше – робота виконана в рамках проекту, подібного до того, в якому прийняв участь В. Кравченко, лише замість “Окраины Российской империи”, він називався дещо коректніше “Dzieje Krajow Europy Sroodkowo - Wschoolniej” (Див. Яковенко Н. Нічого не має бути дорожчого над вольність// Український гуманітарний огляд. – К., 2002. – Вип.7. – С. 13). Саме статус підручника різних редакцій сприяв поширенню цієї непересічної праці та поглядів Я. Грицака.
Касьянов Г. Теорії нації. – К., 1999. – С. 295.
Мацузато К. Ядро или периферия империи? Генерал-губернаторство и малороссийская идентичность // УГО. – К., 2002. – Вип. 7. – С. 78-80. Викликає повагу виваженість та кадрова добросовісність К.Мадузато, хоч деякі його висновки особливо 1, 3 та останній носять занадто суб’єктивний характер.
Когут З. Російський централізм і українська автономія. Ліквідація Гетьманщини. 1760-1830. – К., 1996. – С. 20-31; Столетие военного министерства. – С.Пб., 1902. – Т. 4. – 2.1. – Кн. 1. − С. 211; Ключевський В. Курс русской истории. – М., 1937. – Ч. 5. – С. 118-128; Пайпс Р. Россия при
старом режиме. – М., 1993. − С. 195-198; Миллер А.И. “Украинский вопрос” в политике властей и русском общественном мнении (вторая половина ХIХ века). – С.Пб., 2000.; Кравченко В. Украина, Империя, Россия… (обзор современной украинской историографии)// Западные окраины Российской империи. – М., 2006. − Прил. 2. - С. 488-489. Відома і україномовна версія статті В.Кравченка, проте ми дозволяємо цитування російською, оскільки саме російський варіант є базовим, а в україномовному варіанті спостерігаються певні зміщення акцентів навіть в назві (див.: Кравченко В. Україна, Імперія, Росія... Огляд сучасної української історіографії//УГО. - 2004. – Вип., 10, - С. 115-154); Миллер А.И. Гетманщина в ХVIII в. – потеря автономии // Западные окраины Российской империи. – М., 2006.
Евстафьев П.П. Восстание военных поселений Новгородской губернии в 1831 г. – М., 1934. − С. 31-34.
Полное собрание законов Российской империи.Собрание І (Далі − ПСЗРИ. І). – Т. XVIII. − №№ 12985, 12997, 13195.
Миллер Д. Превращение казацкой старшины в дворянство //КС. −1897. − № 1. – С. 9-36.
Ключевський В. Курс русской истории. – М., 1937. – Ч. 5. – С. 96-101.
Миллер О. Западные окраины… - С. 57.
Миллер Д. Превращение казацкой старшины …. − № 2. – С. 200-204.
Миллер О. Западные окраины… - С. 52.
ПСЗ РИ. І. - Т. 22. - № 15907; Миллер Д. Превращение казацкой старшины ….. - № 2. – С. 193-214; № 3. – С. 351-374.
Стороженко П. К истории Малороссийских казаков в конце XVIII и в начале ХІХ в //КС. – 1897. - № 4. – С. 124-156; № 6. – С. 460-483; ПСЗРИ.І. – Т. 22. - № 15724. 16602, 16603.
Ключевский В. Курс русской истории. – М., 1937. – Ч. 5. – С., 131-132.
Ефименко А. Турбаевская катастрофа // Южная Русь. – С.Пб., 1903. – Т. 2. – С. 144-174.
Ключевский В. Курс русской истории… - С., 132.
Миллер Д.П. Превращение казацкой саршины …. – Кн. 1. − С. 2.
Безотосный В. Кто такие казаки // Родина. – М., 2004. − № 5. – С. 7-13.
Даль В.И. Толковый словарь живого великорусского языка. – М., 1989. – Т. 2. – С. 73-74.
Маркедонов С. Заколдованное слово // Родина. – М., 2004. - № 5. – С. 23.
Стороженко Н. К истории Малороссийских казаков… − 1897. – Кн. 6. – С. 460-464.
Павловский И.Ф. Малороссийские ополчения в 1812 году по архивным данным // КС. – 1906. – Кн.9. – С. 1-20.
Державний архів Чернігівської області (дані − ДАЧО). –Ф. 128.–Оп. 1. −Спр. 428.– Арк. 249.
Бантыш-Каменский О.М. Биографии российских генералиссимусов и генерал-фельдмаршалов. – М., 1991. – Ч. 2. – С. 244.
Там само. - Ч. 1. – С. 241
Там само. - Ч. 3. – С. 21-22.
ДАЧО. – Ф. 128. – Оп. 1. – Спр. 428. – Арк. 188-188 зв., 272.
Кухарук А. Запорожское наследие // Родина. – М., 2002. - № 5. –С. 82-83.
Шандра В. Малоросійське генерал-губернаторство. 1802-1856. – К., 2001. – С. 73.
Павловский И.Ф. Очерки деятельности малороссийского генерал-губернатора кн. А.Б. Куракина (1802-1808). – Полтава, 1914. – С. 32, 42.
Шандра В. Малоросійське генерал-губернаторство… С. 42.
ПСЗРИ. І. – Т. 27. − № 20823.
Шандра В. Малоросійське-генерал-губернаторство…. – С. 13
Стороженко Н. К истории малороссийских казаков… . – Кн.6. – С. 466.
*** Збережено стиль оригіналу.
Там само. - Кн. 4. – С. 142-145.
ДАЧО. – Ф. 128. – Оп. 1. – Спр. 428.
Дружинина Е.И. Южная Украина 1800-1825. – М., 1970. – С. 95.
Шандра В. Малоросійське генерал губернаторство… – С. 95-107.
Там само. – С. 99.
Там само. – С. 100.; Павловский И.Ф. Малороссийское ополчение в 1812 году по архивным данным // КС. – 1906. – Кн. 4. – С. 1-20.
Павловский И.Ф. Малороссийское ополчение в 1812 году по архивным данным // КС. – 1906. – кн. 10. – С. 156-158; Стороженко М. К истории малороссийских казаков…. – Кн. 11.
Ячменихин К. Армия и реформы: военныепоселения в Российского самодержавия. – Чернигов. – 2006. – С. 50-81; Ячменихин В., Ячменихин М. К. Проект утворення військових поселень на Лівобережній Україні в 50-х роках 19 ст. // Сіверянський літопис. – 2002. - № 3. – С. 50-54.
Сухтелен П.П. Из записной книжки // Русский архив. – 1876. – Кн. 1. – С. 354.
Мироненко С.В. Самодержавие и реформы. – М., 1989. – С. 77-83.
Ю.В. Речь кн. Н.Г. Репнина и дело об ее напечатании//КС. –1890. –Кн. 7. – С.118-123.
Шандра В. Малоросійський генерал-губернатори… - С. 138-139.
Мироненко С.В. Самодержавие и реформы. – С. 96-98.
Шандра В.Малоросійські генерал-губернатори… – С. 159.
Шандра В. Малоросійські генерал-губернатори… - С. 140-141.
Мироненко С.В. Страницы тайной истории самодержавия. − М., 1990. – С. 8-72.
Мироненко С.В. Самодержавие и реформы… - С. 99.
ПСЗРИ. І. – Т. ХХVІ. - № 28022.
ПСЗРИ. І. – Т. ХХVІІ. - № 28241.
Шандра В. Малоросійське генерал-губернаторство… - С. 125-129.
ДАЧО. – Ф. 128. – Оп. 1. – Спр. 3352-3354.
Тама само. – Спр. 5886.
Письмо кн. Н.Г.Репнина к иператору Николаю Павловичу…. − С. 557-560.
РДВІА. – Ф. 38. – Оп. 4. – Спр. 14; Спр. 542; Спр. 550.
Ячменіхін В., Ячменіхін К. Проект утворення військових поселень на Лівобережній Україні // Сіверянський літопис. – 2002. − № 3. − С. 50-54.
ПСЗРИ.ІІІ. – Т. VII. - № 5458; ДАЧО. – Ф. 128. – Оп. 4. – Спр. 3348.
Номис М. Несколько заметок к автобиографической записке И.И.Сердюкова // КС. – 1897. – Кн. 4. – С. 157-162.
ПСЗРИ.ІІ. – Т. X. – 6727.
Низиветтер А. Исторические очерки. – М.,912;Пресняков А.Е. Апогей самодержавця. Миколай I. – Л., 1925.
ПСЗРИ.ІІ. – Т. VI. - № 4864.
Шандра В. Малоросійське генерал-губернаторство… - С., 155-154.
Там само. – С. 288-294.
Мироненко С.В. Страницы тайной истории самодержавия. – М., 1990. – С. 100-196.
Стороженко М. К истории малоросийских казаков…. − Кн. 4. – С. 124.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2020 Чорноморська минувшина
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
