ПРО ПОХОВАННЯ В ОДЕСІ КОНСТАНТИНОПОЛЬСЬКОГО ПАТРІАРХА ГРИГОРІЯ V
DOI:
https://doi.org/10.18524/2519-2523.2007.2.158362Анотація
На основі матеріалів Державного архіву Одеської області автором подаються
нові відомості відносно обставин поховання в Одесі патріарха Григорія V, жорстоко вбитого за наказом Османського уряду у 1821 р. у Константинополі. Робота містить дані з архівних документів, періодичних видань ХІХ ст., коментарі – все, що допомагає відтворити хід подій, пов’язаних із знаходженням праху патріарха, його перевезенням до Одеси та проведенням поховальної церемонії.
Посилання
Стурдза А. С. Память Григория V, патриарха Константинопольског о// Москвитянин. – 1842. – № 6. – С. 384.
Свято-Троицкая (Греческая) церковь в Одессе (1808 – 2001 г.). – Одесса, 2002. – С. 35.
Греческая церковь Святой Троицы в Одессе, 1808 – 1908. (Репринтное издание). – Одесса: ОКФА, 1995. – С. 52.
Серафимов С. Блаженный Григорий V, Патриарх Константинопольский // Прибавления к Херсонским епархиальным ведомостям. – Одесса, 1860. - № 2. – С. 68.
Смірна – грецька назва м. Ізмір (сучасна Туреччина).
Архідиякон − почесний титул старшого, першого диякона в лаврі, великому монастирі; диякон − службовець при патріарху, священнослужитель нижчого (першого) ступеня церковної ієрархії, помічник священика при богослужінні та здійсненні таїнств.
Протосінгел - перший заступник єпископа.
Архіпастир - найменування архієрея. Архієреї - загальна назва священнослужителів вищого (третього) ступеня християнськ оцїерковно іїєрарх і(їєпископ, архієписко,п митрополи,т екзарх, патріарх
Серафимов С. Блаженный Григорий V, Патриарх Константинопольски й// Прибавления к Херсонским епархиальным ведомостям. – Одесса: Гор.Тип., 1860. - № 3. – С. 117.
ДАОО. – Ф. 2. – Оп. 1. – Спр. 44-а за 1821 р. – Арк. 109 зв. В історіографі їзустрічаються дані про те, що судно це було під російським прапором (Греческая церковь Святой Троицы в Одессе, 1808 – 1908. (Репринтное издание). – С. 54; Свято-Троицкая (Греческая) церковь в Одессе (1808 – 2001 гг.). – С. 46; Серафимов С. Блаженный Григорий V, Патриарх Константинопольски й// Прибавления к Херсонским епархиальным ведомостям. – 1860. - № 3. – С. 119). Вказується й інша назва судна –
“Святитель Микола” (Свято-Троицкая (Греческая) церковь в Одессе (1808 – 2001 гг.). – С. 46).
ДАОО. - Ф. 1. – Оп. 221. – Спр. 3. – Ч. 2 за 1821 р. – Арк. 13 – 14.
Архівні документи згадують ім'я шкіпера – Ніколо Склаво (ДАОО.-Ф. 1. –Оп. 221. –Спр. 3. – Ч. 2 за 1821 р. – Арк. 15) та Ніколето Склаво (ДАОО. - Ф. 2. – Оп. 1. - Спр. 44-а за 1821 р. – Арк. 109 зв.). Зустрічаємо дані, що його звали Іоанн Склавос (Серафимов С. Блаженный Григорий V, Патриарх Константинопольский // Прибавления к Херсонским епархиальным ведомостям. – 1860. - № 3. – С. 119), Маріно Склаво або Микола Попандопуло-Склаво (Греческая церковь Святой Троицы в Одессе, 1808 –
(Репринтно еиздание). – С. 54; Одесса 1794 - 1894. К столетию города. - Одесса: Тип. О.Шульца, 1895. – С. 586).
Мінчакі Матвій Якович (1769 - ?) – у 1816 – 1820 рр. управляючий комерційною канцелярією місії у Константинополі, 1820 – 1822 рр. – генеральний консул у Бухаресті, у 1824 – 1827 рр. – спочатку із спеціальним дорученням у Константинопол,і потім повірений у справах там само.
Нота посланника в Константинополе Г. А. Строганова турецкому правительству, 6 (18) июля 1821 г.//Внешняя политика России XIX и начала ХХ века. Документы Российского Министерства иностранных дел (далі – ВПР). – Сер. II. – Т. IV. – М.: Наука, 1980. – С. 208.
Трегубов Микола Якович – одеський градоначальник у 1820 – 1822 рр.
ДАОО. - Ф. 1. – Оп. 221. – Спр. 3. – Ч. 2 за 1821р. – Арк. 13 – 14.
Ланжерон Олександр Федорович (1763 – 1831) – граф, генерал російської армії, французький емігрант, Херсонський військовий губернатор (1815 – 1822).
ДАОО. - Ф. 2. – Оп. 1. – Спр. 44-а за 1821 р. – Арк. 123 – 124 зв.
Там само. - Ф. 1. – Оп. 221. – Спр. 3. – Ч. 2 за 1821 р. – Арк. 21 – 21 зв.
Голіцин Олександр Миколайович (1773 - 1844) – князь, міністр духовних справ і народної освіти в 1816 – 1824 рр.
ДАОО. - Ф. 1. – Оп. 221. – Спр. 3. – Ч. 2 за 1821 р. – Арк. 24 – 25.
У виданні «Одеса. До сторіччя міста» знаходимо наступні відомості: “шкіпер Микола Попандопуло-Склаво привіз сюди [в Одесу – О.У.] на своєму бригу тіло страченого і кинутого в море патріарха Григорія. Указом від 22 лютого 1821 р. Государ Імператор повелів поховати його в одеській грецькій церкві з належними почестями” (Одесса 1794 - 1894. К столетию города. - Одесса: Тип.О.Шульца, 1895. – С. 586.) Як бачимо, автори “Одеси” згадують указ від 22 лютого 1821 р., але імовірно, тут відбулася помилка, тому що відомо, що патріарх був страчений 10 квітня, і тільки на початку травня тіло доставили в Одесу.
Архімандрит – старший чернечий сан 2-го ступеня священства (перед єпископом), почесний титул настоятелів великих чоловічих монастирів.
Феофіл, архімандрит – викладач Закону Божого (законовчитель) у Рішельєвському ліцеї.
Див.: Посланник в Константинополе Г.А.Строганов управляющему Министерства иностранных дел К.В.Нессельроде, 28 мая (9 июня) 1821 г. // ВПР. – Сер. II. – Т. IV. – М.: Наука, 1980. – С. 167.
ДАОО. - Ф. 1. – Оп. 221. – Спр. 3. – Ч. 2 за 1821 р. – Арк. 26 – 27. (Панагія - невелика ікона Богородиці, нагрудний знак архієреїв. Митра - високий головний убір круглої форми, шитий золотом і прикрашений дорогоцінними каменями; частина богослужбового облачення архієреїв, архімандритів, а також священиків, яким право його носіння дається як нагорода. Підризник (стихар) - довгий одяг із широкими рукавами і з розрізами, скріпленими ґудзиками з боків, дияконів і дячків, що надягається при богослужінні, а також нижнє облачення священиків і архієреїв. Єпитрахиль - приналежність облачення священика: широка стрічка, що надягається попереду поверх підризника або ряси. Поручі - частина богослужбового облачення духівництва: широкі стрічки зі шнурами, що стягують рукави підрясника або підризника у зап'ястя. При надяганні поручів вимовляється молитва, що нагадує про силу Божу і містить прохання просвітити того, хто одягає. Сакос - богослужбове облачення архієрея, що відповідає фелоні у священика. Фелонь - богослужбове облачення священика у вигляді довгого одягу без рукавів; риза. Омофор - частина архієрейського облачення, широка стрічка з зображеннями хрестів, що обгинає шию і спускається одним кінцем на груди, а іншим на спину (великий омофор) або обома кінцями на груди (малий омофор). Сулак (сулок, сулог) - шматок шитої тканини, якою прикрашений архієрейський ціпок.)
Там само.– Арк. 21 – 23.
Ієрополь – місто в північно-західній частині Малої Азії (Фрігії).
Костянтин Ікономос (Економос) (1780 - 1857) – священик, грецький православний вчений і суспільний діяч. Його праці були високо оцінені патріархом Григорієм V. Під час повстання проти турецького ярма (1821 р.) утік із Греції й оселився в Одесі. На запрошення імператора Олександра I, К.Ікономос переїхав з Одеси до Петербургу. Після звільнення батьківщини
К.Ікономос повернувся в Афіни (1834 р.), де на нього чекав титул Головного проповідника Елладської Церкви, і присвятив себе суспільної і наукової діяльності.
Слова, говоренные в Одессе на греческом языке в 1821 и 1822 годах, при погребении Константинопольського патриарха Григория и при других случаях, Экономом Патриаршеского престола и Проповедником великим Константинопольским и прочих восточных церквей, Пресвитером Константином Экономидом. – С. 1- 26.
Там само. – Арк. 36.
Там само. – Арк. 68.
Слово, произнесенное первым секретарем греческого Синода архимандритом Аверкием Ламбири в Одесском Кафедральном соборе перед выносом останков патриарха Григория V из собора на пароход Византион, прибывший из Греции за сими останками // Прибавления к Херсонским епархиальным ведомостям. – Одесса: Тип. П.Францова, 1871.−№9.–С.181; Возвращение смертных останков Константинопольского патриарха Григория V из России в Грецию // Там само. – С. 165.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2020 Чорноморська минувшина
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
